Пйотр Бажий
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
Пйотр Бажий гербу Корчак (варіанти прізвища Бажи, чи Бажа;[1] пом. 24 жовтня 1569) — шляхтич зі спольщеного руського роду, урядник та дипломат Королівства Польського, дипломат. Брат краківського воєводи, снятинського старости Станіслава Бажого.
Життєпис[ред. | ред. код]
Відомий як ревний католик, посол короля Сиґізмунда ІІ Августа. 1553 року став власником маєтків у Віднові, Сулимові. 1557 року став секретарем короля. Львівський староста з 1558 року. Король Сигізмунд ІІ Август у 1559 році дав йому наказ відібрати Гальшку Острозьку (тоді перебувала у монастирі домініканців Львова після втечі від формально законного чоловіка Л. Ґурки) в матері (Беати Косьцєлєцкої), віддати її законному чоловіку Лукашеві Ґурці, незважаючи на її спротив. Спочатку майже нічого не робив, але після незадоволення короля організував облогу монастиря, позбавив його доступу води — завдання виконав. 1562 року став перемиським каштеляном. 1563 року обороняв костел святого Мартина в Кракові від можливого захоплення іновірцями, завдяки цьому почав отримувати впливовіші посади. 1567 року був послом до Іспанії для вирішення справи неаполітанських боргів (завдання мав виконувати недбало, ліниво; після його смерті обов'язки виконували Вольскі, C. Гозій). Меценат письменників, літераторів (Миліус, Віґілантіус, Бенедикт Гербест хвалили його). Львівським старостою після нього став брат Анджей.[2]
Чоловік Катажини Дзядускої, після смерті вона вийшла заміж за Рафаїла Сенявського (шлюб після 1571 року).[3] 1565 року в нього народився син, якому міська громада Львова подарувала срібний позолочений келих («пугар», масою 3 гривні та 8 лютів), виконаний майстром-золотарем Геронімом.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Михайловський В. Вищі урядники РУСЬКИХ воєводств Польського Королівства У 1506—1572 рр. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 87
- ↑ Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 553. (пол.) — S. 553. (пол.)
- ↑ Kaniewska I. Sieniawski Rafał h. Leliwa (zm. 1592) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1996. — T. XXXVII/1. — Zeszyt 152. — S. 149. (пол.)
- ↑ Łoziński W. Złotnictwo lwowskie w dawnych wiekach: 1384—1640 [Архівовано 2014-08-11 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1889. — S. 56. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Михайловський В.Вищі урядники Руських воєводств Польського Королівства У 1506—1572 рр.
- Nadolski B. Barzi (Barzy) Piotr (†1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 345. (репринт 1989 р.) — ISBN 83-04-03291-0. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
