«Планета Вода» (рос.Планета Вода) — збірка з трьох повістей російського письменника Бориса Акуніна із серії «Новий детектив». Книга має підзаголовок «Пригоди Ераста Фандоріна в XX столітті. Частина перша».
«Планета Вода»,1903 рік (технократичний детектив).
Ераст Петрович перериває підводну експедицію з пошуку затонулого галеона із золотим вантажем, щоб взяти учать у пошуках маніяка, що переховується на одному з островів Атлантичного океану. За словами автора, ця повість — «майже фантастика, майже Герберт Уеллс, хоча скоріше все ж таки Жюль Верн»[1].
«Парус самотній»,1906 рік (ностальгічний детектив).
Розслідуючи жорстоке вбивство жінки, яку він колись любив, Фандорін потрапляє до Заволзької губернії, знайомої читачам за пригодами Пелагії.
«Куди ж нам плисти?»,1912 рік (ідіотичний детектив).
Ераст Петрович розслідує зухвале пограбування потяга, сліди якого, можливо, тягнуться до революціонерів.
Вірний друг Фандоріна Маса не бере участі в більшій частині пригод другої й третьої повістей. У своєму блозі Борис Акунін назвав збірку «Планета Вода» книгою про самотність[2].
У романі «Позакласне читання» (2003) онук Ераста Фандоріна, створюючи комп'ютерну гру про свого діда, розглядає як можливий сюжет пригоди Ераста Петровича в підводному місті. Із першої повісті збірки «Планета Вода» стає відомо, що такі пригоди дійсно були.
Дія всіх повістей збірки розгортається до подій, описаних у «Чорному місті». Таким чином, із «Планети Вода» не можна дізнатися про долю Фандоріна після фіналу «Чорного міста».
Казки для ідіотів·Історія російської держави (багатотомник з історії) ·Серія "Сімейний альбом" (Аристономія, Інший шлях, Щаслива Росія) ·Серія "Любов до історії" (Любов до історії, Світлина як хайку, Найстрашніший злодій та інші сюжети, Справжня принцеса та інші сюжети, Північний часовий та інші сюжети, Нечехівська інтелігенція, Життя чудовий людей та звірів) ·Під псевдонімом "Анатолій Бруснікін" (Дев'ятний спас, Герої іншого часу, Бєллона) ·Під псевдонімом "Анна Борісова" (Там, Креативник, Pory roky)