Пластун Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігор Пластун
Ігор Пластун
Ігор Пластун
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Володимирович Пластун
Народження 20 серпня 1990(1990-08-20) (33 роки)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст 193 см
Вага 82 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Казахстан «Ордабаси»
Номер 32[1]
Юнацькі клуби
1998—2006 Україна «Зміна-Оболонь»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2007—2012 Україна «Оболонь» 74 (5)
2007—2008  Україна «Оболонь-2» 32 (0)
2012—2016 Україна «Карпати» 93 (4)
2016—2018 Болгарія «Лудогорець» 50 (4)
2018—2021 Бельгія «Гент» 61 (4)
2021—2024 Болгарія «Лудогорець» 53 (0)
2024— Казахстан «Ордабаси» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2010 Україна Україна (U-20) 2 (0)
2010—2012 Україна Україна (U-21) 15 (1)
2018—2019 Україна Україна 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 лютого 2024.

І́гор Володи́мирович Пласту́н (нар. 20 серпня 1990, Київ, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, захисник казахського клубу «Ордабаси». Грав за збірну України.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець київської футбольної школи «Зміна-Оболонь», до якої прийшов у 8-річному віці[2].

У липні 2007 року 16-річний гравець почав залучатися до складу команди «Оболонь-2», що грала у Другій лізі чемпіонату України. У жовтні того ж року дебютував в матчах головної команди «Оболоні» у першій лізі чемпіонату. За два роки «пивовари» повернулися до елітного дивізіону української футбольної першості, а 17 жовтня 2009 року молодий гравець дебютував у матчах української Прем'єр-ліги, вийшовши на заміну в програному матчі проти київського «Динамо» (1:2)[3].

З початку сезону 2010-11 Ігор Пластун, який до того здебільшого виходив на заміну, став незмінним гравцем центру захисту «Оболоні».

За результатами сезону 2011-12 «Оболонь» втратила місце в елітному дивізіоні українського футболу, проте Пластун продовжив виступи у Прем'єр-лізі, уклавши контракт з львівськими «Карпатами»[4].

6 червня 2016 року став гравцем болгарського «Лудогорця»[5], з яким протягом двох сезонів двічі вигравав чемпіонат Болгарії.

У 2018 році уклав чотирирічний контракт з бельгійським «Гентом»[6]. Пластун провів 61 матч чемпіонату Бельгії у складі «буйволів», записавши до свого активу 4 голи.[7]

11 червня 2021 року пластун після трирічної перерви повернувся до «Лудогорця»[7], з яким втретє став чемпіоном Болгарії.

Виступи у збірних[ред. | ред. код]

У березні 2010 року увійшов до складу юнацької збірної України (U-20), яка почала підготовку до відбірного циклу молодіжного чемпіонату Європи 2013 року. У складі цієї збірної у серпні 2010 року взяв участь у матчах Турніру пам'яті Валерія Лобановського.

З жовтня 2010 року по літо 2012 року зіграв 6 матчів за молодіжну збірну України.

Восени 2018 року Пластуна викликали до лав національної збірної України. 16 листопада 2018 року Пластун дебютував в її складі, вийшовши на заміну замість травмованого Сергія Кривцова на 76-й хвилині заключної гри Ліга націй УЄФА проти збірної Словаччини.

Досягнення[ред. | ред. код]

Чемпіонат Болгарії:

Суперкубок Болгарії:

Кубок Болгарії:

Критика[ред. | ред. код]

Пластун в інтерв'ю порталу Tribuna.com висловив думку, що російсько-українська війна є через те, що «верхівки, нечистоти вирішують свої глобальні корупційні схеми, через які страждають звичайні прості люди», на що користувачі сайту відреагували неоднозначно[8]. Також велику порцію критики гравець отримав за вислів про футболістів, які їдуть грати за російські клуби під час війни на сході України[9][10]:

...Які зарплати отримують футболісти в наших кращих клубах? За 5 тисяч гривень? Про це ми не будемо говорити. Краще будемо говорити, які ми молодці, як розвиваємо футбол і як йдемо до Європи. А на те, що на поверхні, будемо закривати очі. А потім будемо звинувачувати пацанів, які поїхали в Росію грати в футбол. Це маски. Ось вони на найвищих чинах...

...Говорити про Росію з прицілом, що там мені більше грошей заплатять ... Зараз точно знаю, що я б не хотів грати ні в Росії, ні в Україні. А як було або як буде через якийсь час, не можу...

...Зараз це невиклик в збірну, так. Але крім виклику і невиклику в збірну є в житті багато інших тем, потреб. Не тільки у мене і в моєї родини, а й у навколишніх людей. Тут цілий комплекс, який спонукає того чи іншого футболіста приймати рішення про перехід в Росію.
Оригінальний текст (рос.)
...Какие зарплаты получают футболисты в наших лучших клубах? По 5 тысяч гривен? Про это мы не будем говорить. Лучше будем говорить, какие мы молодцы, как развиваем футбол и как идем к Европе. А на то, что на поверхности, будем закрывать глаза. А потом будем обвинять пацанов, которые поехали в Россию играть в футбол. Это маски. Вот они на самых высоких чинах...

...Говорить о России с прицелом, что там мне больше денег заплатят... Сейчас точно знаю, что я бы не хотел играть ни в России, ни в Украине. А как было или как будет через какое-то время, не могу...

...Сейчас это невызов в сборную, да. Но помимо вызова и невызова в сборную есть в жизни много других тем, потребностей. Не только у меня и у моей семьи, а и у окружающих людей. Здесь целый комплекс, который побуждает того или иного футболиста принимать решение о переходе в Россию.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.kaagent.be/nl/team/players/plastun-igor
  2. Ігор Пластун: «Виходити на поле та грати у свій футбол, незважаючи на суперника»[недоступне посилання з липня 2019] — інтерв'ю офіційному сайту «ФК Оболонь», 6 серпня 2010 року.
  3. Шевченко приносит победу Динамо. football.ua. Процитовано 20 жовтня 2021.
  4. Пластун офіційно перейшов у «Карпати», новини на champion.com.ua, 12 липня 2012 року.
  5. Ігор Пластун — гравець «Лудогорця». Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
  6. Футбол Україна | Новини футболу : Українці за кордоном : Пластун пояснив, чому перейшов у "Гент". football-ukraine.com. Процитовано 20 жовтня 2021.
  7. а б Гент офіційно оголосив про відхід Пластуна – українець перебрався до Лудогорця; Футбол 24, 11 червня 2021.
  8. Сеньків, Андрій (13 листопада 2019). Игорь Пластун: «Мне очень жалко людей и семьи погибших. И со стороны Украины, и со стороны России». UA.Tribuna.com. Процитовано 20 жовтня 2021.
  9. Сеньків, Андрій (13 листопада 2019). Игорь Пластун: «Переезд в Россию – сейчас это невызов в сборную Украины». UA.Tribuna.com. Процитовано 20 жовтня 2021.
  10. Сеньків, Андрій (13 листопада 2019). Игорь Пластун: «Какие зарплаты в наших лучших клубах? 5 000 грн? А потом будем обвинять пацанов, поехавших в Россию играть в футбол. Это маски». UA.Tribuna.com. Процитовано 20 жовтня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]