Площа хорватських велетнів
Площа хорватських велетнів Хорватія | |
|---|---|
| хорв. Trg hrvatskih velikana | |
 Панорама площі | |
| Населений пункт | Загреб |
| Район | Нижнє місто |
| Дата початку забудови | 1927 |
| Загальні відомості | |
| Координати | Координати: 45°48′42″ пн. ш. 15°59′00″ сх. д. / 45.8117° пн. ш. 15.9834° сх. д. |
| Поштові індекси | 10000 |
| Інфраструктура | |
| Державні установи |
Хорватський національний банк, Центральне державне управління з питань хорватів за кордоном |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r8293210 ·R |
| Мапа | |
 | |
 Площа хорватських велетнів у Вікісховищі | |
Площа хорватських велетнів (хорв. Trg hrvatskih velikana) — одна з центральних площ у столиці Хорватії Загребі, розташована в Нижньому місті на схід від площі бана Єлачича.
Історія та архітектура[ред. | ред. код]
До кінця Першої світової війни територія, де сьогодні знаходиться площа, забудована не була і використовувалася під ярмарки. Площу спроєктовано згідно з містобудівним планом 1923 року як вхід у нову на той час східну частину міста. Майдан утворився у 1927 році шляхом зведення двох симетрично розміщених монументальних будівель: Біржового палацу (нині Хорватський національний банк) роботи архітектора Віктора Ковачича (споруджений у 1923-1927 рр.)[1] та будинку архітектора Аладара Бараньяя, де раніше знаходилося Міністерство науки, освіти та спорту, а нині міститься Центральне державне управління у справах хорватів за кордоном.
Західну сторону площі утворюють чотириповерхові будинки, ряд яких формує вулицю Драшковича, а на розі з вулицею Юришича стоїть житлово-комерційно-діловий модерністський будинок архітектора Бели Ауера 1929 року. Поруч — будівля архітектора Павла Дойча з 1931 року. На північній стороні площі, на розі з Драшковичевою знаходиться діловий та житловий будинок «Янекович» архітектора Уго Ерліха з 1928 року. Далі низка будівель, які дають початок вулиці Мартича. Посеред площі проходить дорога та трамвайна лінія у напрямку площі Жертв фашизму.
1995 року площу прикрасили два великі трикутні фонтани (архітектор Михайло Краньц) — по одному перед Національним банком і будівлею управління з питань хорватів за кордоном.
Дотеперішні назви[ред. | ред. код]
Від часу побудови в 1928 році площа мала такі назви:[2]
| Період | Хорватська назва | Переклад |
|---|---|---|
| 1928—1941 | Trg Burze | Біржова площа |
| 1941—1945 | Trg münchenskih žrtava | Площа мюнхенських жертв |
| 1946—1990 | Trg Jože Vlahovića | Площа Йожі Влаховича |
| 1990—2001 | Trg Burze | Біржова площа |
| Із 2001 | Trg hrvatskih velikana | Площа хорватських велетнів |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Загребський міський інститут охорони природи та культурної спадщини [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (хор.)
- ↑ Josip Bilić, Hrvoje Ivanković; Miroslav Krleža lexiografiska institut (2006), "Zagrebački leksikon: M-Ž" (ISBN 9531574855)
Література[ред. | ред. код]
- Zagrebački leksikon (M-Ž). LZMK, Zagreb 2006, с. 430—431.