Поборчий Олександр Павлович
Олександр Павлович Поборчий | |
---|---|
Народився |
1908 Єнакієве |
Помер |
24 квітня 1984 Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | СРСР |
Діяльність | будівельник |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Олександр Павлович Поборчий (жовтень 1908, місто Єнакієве, тепер Донецької області — 24 квітня 1984, місто Київ) — український радянський діяч, заслужений будівельник УРСР, Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради УРСР 2—5-го скликань. Член ЦК КПУ в 1949—1956 р.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в родині службовця. У 1920–1923 роках навчався у школі фабрично-заводського навчання в Луганськ. Трудову діяльність розпочав слюсарем на заводі «Машчормет» у місті Маріуполі. У 1922 році вступив до комсомолу.
Закінчив Маріупольську радянську партійну школу і три курси Всеукраїнського заочного інституту технічної освіти в Харкові.
З 1932 року працював майстром, виконробом, старшим виконробом, начальником тресту «Домнабуд» («Мартенбуд») Народного комісаріату чорної металургії СРСР у місті Маріуполі Донецької області.
У 1938–1941 роках — начальник будівництва мартенівського цеху на заводі «Азовсталь», керуючий тресту «Азовстальбуд» Сталінської області. У червні 1941 року був уповноваженим Наркомату будівництва СРСР по евакуації Криворізького металургійного заводу на Урал. Працював у тресті «Тагілбуд» (Нижній Тагіл) на посаді заступника головного інженера. З вересня 1943 року очолив відновлення металургійного заводу «Азовсталь», працював керуючим тресту «Азовстальбуд» у місті Маріуполі.
У 1947–1963 роках — керуючий трестів «Запоріжбуд» і «Криворіжбуд», очолював комбінат «Кривбасбуд» Дніпропетровського раднаргоспу та управління Головдонбаспроммонтаж. У 1964–1967 роках працював начальником Головпридніпровбуду.
У 1967–1976 роках — заступник міністра будівництва підприємств важкої індустрії Української РСР.
На XVI, XVII і XVIII з'їздах КПУ обирався членом ЦК КПУ. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 2—5 скликань (1947–1963 роки).
З 1976 року — пенсіонер союзного значення. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений двома орденами Леніна, п'ятьма орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (18.10.1968). Заслужений будівельник Української РСР (7.08.1965).
Джерела[ред. | ред. код]
- Біографічний довідник маріупольців [Архівовано 29 червня 2013 у Archive.is](рос.)
- Народились 1908
- Померли 24 квітня
- Померли 1984
- Поховані на Байковому кладовищі
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Заслужені будівельники УРСР
- Уродженці Єнакієвого
- Персоналії:Азовсталь
- Члени КПРС
- Депутати Верховної Ради УРСР 2-го скликання
- Депутати Верховної Ради УРСР 3-го скликання
- Депутати Верховної Ради УРСР 4-го скликання
- Депутати Верховної Ради УРСР 5-го скликання