Поверх нафтоносності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поверх нафтоносності (рос. этаж нефтеносности, англ. oil-bearing layer, petroliferous level, petroliferous layer; нім. erdölführendes Stockwerk n, ölführendes Stockwerk n) — у геології, нафтовидобуванні — відстань по вертикалі від найвищої точки нафтового покладу до ВНК; у разі багатопокладового (багатопластового) родовища — відстань від покрівлі верхнього покладу до підошви нижнього.

Дивись також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Орловський В. М., Білецький В. С., Вітрик В. Г. Технологія розробки нафтових родовищ. [Текст]: 2-ге видання, навч. посіб. для студ спеціальності 185 «Нафтогазова інженерія та технології» / В. М. Орловський, В. С. Білецький, В. Г. Вітрик; ХНУМГ ім. О. М. Бекетова; НТУ «ХПІ». — Львів: «Новий Світ — 2000», 2020. — 243 с.