Повітряний режим фітоценозу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Повітряний режим фітоценозу (аерація) — зміна насиченості атмосфери, ґрунту або води киснем, необхідним для дихання рослин, а також наявність і співвідношення інших газів (азоту, вуглекислого газу, аргону та ін.). П.р.ф. у фітоценозах залежить від повітряних (і водних) потоків, від вологості повітря, термінів вегетації видів, що входять до фітоценозу, від різних алелохімічних характеристик видів фітоценозу (див. алелопатія) та інших причин.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Миркин Б. Г., Розенберг Г. С. Фитоценология. Принципы и методы. — М.: Наука, 1978. — 212 с.
  • Полевая геоботаника / Под ред. О. В. Заленского, А. А. Корчагина, Е. М. Лавренко. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1959. — Т. 1. — С. 13-75, 138–205.
  • Раменский Л. Г. Избранные работы: Проблемы и методы изучения растительного пкрова. Л.: Наука, 1971. — 334 с.
  • Handbook of vegetation science. Ordination and classification of vegetation. / Ed. by R.H. Whittaker. — Hague: Dr. W. Junk B.V., 1973. — Pt. 5. — P. 717–726.

Виноски[ред. | ред. код]