Погорецький Микола Анатолійович

Погорецький Микола Анатолійович
Народився	18 грудня 1960(1960-12-18) (63 роки) Неділкове, Савранський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	правник
Alma mater	Харківський юридичний інститут імені Дзержинського (1985)
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук (1996)
Науковий керівник	Грошевий Юрій Михайловичd
Аспіранти, докторанти	Баганець Олексій Васильович
Діти	має трьох синів

Погорецький Микола Анатолійович (18 грудня 1960 року народження, с. Неділкове, Савранського району, Одеська область) — український правозахисник, науковець, проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, полковник СБУ у запасі. Член Національної асоціації Адвокатів України.

Життєпис

Народився 18 грудня 1960 року в селі Неділкове Савранського району Одеської області.

В 1978 році закінчив Савранську середню школу.

З жовтня 1978 року по травень 1979 року працював каменярем Савранського міжколгоспбуду Одеської області.

З травня 1979 року по травень 1981 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР. 

Учасник бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан.

У грудні 1984 року призначений на посаду стажиста прокуратури Московського району м. Харкова.

У 1985 році закінчив з відзнакою судово-прокурорський факультет Харківського юридичного інституту ім. Ф. Дзержинського (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію «юрист».

З липня 1985 року по серпень 1986 року працював на посадах прокурора  відділу з нагляду за розглядом кримінальних справ в судах, прокурора слідчого управління прокуратури Харківської області.

У 1996 році у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, під керівництвом професора Юрія Грошевого та з офіційними опонентами Михайлом Михеєнко та Геннадієм Кожевніковим, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Правовідносини слідчого з органом дізнання, начальником слідчого відділу та прокурором».

З 1997 року розпочав науково-педагогічну діяльність, у тому числі й за сумісництвом, обіймаючи посади: старшого викладача, доцента кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого; доцента, професора кафедри оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності, професора кафедри розслідування злочинів, віднесених до компетенції Служби безпеки України, Інституту підготовки слідчих для Служби безпеки України при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; професора кафедр кримінального процесу, оперативно-розшукової діяльності Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка; професора кафедр кримінально-правових дисциплін, оперативно-службової діяльності, кримінального процесу Київського національного університету внутрішніх справ (нині – Національна академія внутрішніх справ); старшого, провідного наукового співробітника Інституту вивчення проблем злочинності ім. В. В. Сташиса Національної академії правових наук України; головного наукового співробітника Національної академії Служби безпеки України; головного наукового співробітника та викладача-тренера Національної школи суддів України.

З лютого 2007 року по квітень 2008 року був відряджений до Ради національної безпеки і оборони України із залишенням на військовій службі в Службі безпеки України, де обіймав посади головного наукового співробітника, а з червня 2007 року по квітень 2008 року першого заступника керівника Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю та корупцією Ради національної безпеки і оборони України. Був заступником голови наукової ради Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю Ради національної безпеки і оборони України та членом наукової ради Ради національної безпеки і оборони України, заступником головного редактора журналу «Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)». Полковник Служби безпеки України у відставці. Ветеран військової служби Служби безпеки України.

З квітня 2012 року по теперішній час – адвокат, член Національної асоціації Адвокатів України. Голова науково-практичної ради при Раді адвокатів Київської області.

З травня 2012 року завідувач кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

З вересня 2012 року – голова спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 Київського національного університету імені Тараса Шевченка із захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальностями 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право; 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність; 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура.

З березня 2015 року колективом редакційної колегії ораний головним редактором фахового науково-практичного міжнародного журналу «Вісник кримінального судочинства».

З березня 2018 року член науково-консультативної ради Верховного Суду.

З квітня 2019 року член науково-консультативної ради Конституційного Суду України.

З серпня 2019 року член робочої групи з питань реформування кримінальної юстиції Комісії з питань правової реформи при Президентові України.

З жовтня 2020 року експерт/консультант Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.

З травня 2021 року по теперішній час проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

З грудня 2022 року голова експертної ради Міністерства освіти і науки України з  питань атестації наукових кадрів з правових наук.

Член редколегій вітчизняних і зарубіжних науково-практичних юридичних журналів та збірок наукових праць, зокрема: «Право України», «Слово національної школи суддів України», «Ochrona prawna pokrzywdzonego» та ін.

Автор та співавтор понад 700 наукових і навчально-методичних праць.

Під науковим керівництвом (консультуванням) захищено 63 дисертації (17 докторів юридичних наук, 44 кандидатів юридичних наук та 2 доктори філософії в галузі 081 «Право»). Зокрема серед його учнів є Олексій Баганець.

Нагороджений понад 50-ма державними, зарубіжними, відомчими і громадськими відзнаками.

Одружений. Має трьох синів.  

Практична діяльність

У 1984–1986 рр.: стажист, помічник прокурора Московського району м. Харкова, прокурор відділу з нагляду за розглядом кримінальних справ судами прокуратури Харківської області, прокурор відділу з нагляду за дізнанням та слідством в органах внутрішніх справ слідчого управління прокуратури Харківської області.

У 1986–2001 рр. та у 2008–2011 рр. – на слідчих, оперативних, контррозвідувальних та керівних посадах в органах державної безпеки, пройшовши кар’єрний шлях до начальника управління. Полковник Служби безпеки України у відставці.

З 2012 р. по теперішній час – адвокат, член Національної асоціації Адвокатів України. Голова науково-практичної ради при Раді адвокатів Київської області.

Науково-педагогічна діяльність

У 1996 році без відриву від військової служби в органах Служби безпеки України захистив кандидатську дисертацію «Правовідносини слідчого з органом дізнання, начальником слідчого відділу та прокурором» (НЮУ України ім. Ярослава Мудрого, м. Харків).

З 1997 році обіймав посади старшого викладача, доцента кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого; доцента, професора кафедри оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності, професора кафедри розслідування злочинів, віднесених до компетенції СБУ, Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; професора кафедри кримінального процесу, професора кафедри оперативно-розшукової діяльності Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. Дідоренка; професора кафедри кримінально-правових дисциплін, професора кафедри оперативно-службової діяльності, професора кафедри кримінального процесу Київського національного університету внутрішніх справ (нині – Національна академія внутрішніх справ); старшого, провідного наукового співробітника Інституту вивчення проблем злочинності ім. В. Сташиса Національної академії правових наук України; професора кафедри патологоанатомії та судової експертизи Запорізького державного медичного університету; головного наукового співробітника, викладача Національної школи суддів; головного наукового співробітника Національної академії Служби безпеки України.

У 2002 році присвоєно вчене звання доцента кафедри кримінального процесу.

У 2006 році після закінчення стаціонарної докторантури Національної академії Служби безпеки України (м. Київ), захистив докторську дисертацію «Теоретичні та практичні проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі (за матеріалами Служби безпеки України)» (КНУВС, Київ).

З лютого 2007 р. по квітень 2008 р. був відряджений до Ради національної безпеки і оборони України із залишенням на військовій службі в Службі безпеки України, де обіймав посади головного наукового співробітника, а з червня 2007 р. по квітень 2008 р. – першого заступника керівника Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю та корупцією РНБО України. Був заступником голови наукової ради МНДЦ РНБО України та членом наукової ради РНБО України, заступником головного редактора журналу «Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)».

У 2009 р. присвоєно вчене звання професора кафедри кримінально-правових дисциплін.

З липня 2011 р. – професор, в.о. завідувача, а з травня 2012 р. по травень 2021 р. – завідувач кафедри правосуддя юридичного факультету (з червня 2020 р. інституту права) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

З травня 2012 по січень 2022 р. – голова спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 Київського національного університету імені Тараса Шевченка із захисту кандидатських та докторських дисертацій за спеціальностями 12.00.08; 12.00.09; 12.00.10.

У 2008-2018 рр. був експертом, заступником голови експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з національної безпеки та спеціальних проблем оборони й оборонно-промислового комплексу, головою державних акредитаційних комісій МОН України, членом науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, науковим радником Київського регіонального центру Національної академії правових наук України, головою журі в секції «Правознавство» предметної комісії відділення філософії та суспільнознавства Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України.

Упродовж 2008-2022 рр. – член робочих груп профільних Комітетів Верховної ради України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства юстиції, Служби безпеки України з підготовки законопроєктів та автор наукових висновків до проєктів законів з питань діяльності судових, правоохоронних та правозахисних органів.

З травня 2015 р. – головний редактор фахового науково-практичного міжнародного журналу «Вісник кримінального судочинства».

З грудня 2022 р. – голова експертної ради МОН України з  питань атестації наукових кадрів з правових наук.

Нагороди

За плідну багаторічну практичну юридичну, наукову та громадську діяльність нагороджений 42 державними, у тому числі й зарубіжними, відомчими та громадськими відзнаками. Серед них: відзнаки Президента України – медаль "Захиснику вітчизни", медаль "Ветеран війни – учасник бойових дій", "Заслужений діяч науки і техніки України"; відзнаки Служби безпеки України – "Хрест Доблесті" I та II ступенів, медаль – "За відзнаку в службі" І, ІІ, та ІІІ ступенів, медаль "Ветеран державної безпеки"; відзнаки МВС України – "Почесний знак МВС України", "За розвиток науки, техніки та освіти" І та II ступенів, медаль "За сприяння органам внутрішніх справ України", медаль "За заслуги у боротьбі зі злочинністю" IIІ ступеню, дипломи за кращі наукові видання з обмеженим доступом в системі МВС України (2009, 2011 р.р.); відзнака Української Православної Церкви – орден Української Православної Церкви Святителя Димитрія (Туптала) Митрополита Ростовського та Грамота «За заслуги перед Українською Православною Церквою»; відзнаки Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів): орден "За доблесть і честь", медаль "За звитягу", медаль "За віру і мужність" та ін.

Науковий доробок

• Погорецький М. А., Гринюк В. О. Повідомлення судді про підозру: проблемні питання правового регулювання, теорії та практики. Вісник кримінального судочинства. 2018. № 2. С. 58-71.
• Погорецький М. А., Старенький О. С., Гринюк В. О. Науковий висновок щодо законності здійснення досудового розслідування слідчими органів прокуратури після 20 листопада 2017 р. Вісник кримінального судочинства. 2018. № 2. С. 216-221.
• Погорецький М. А., Сергєєва Д. Б. Перше фундаментальне наукове дослідження проблем методики розслідування злочинів у сфері будівництва. Вісник кримінального судочинства. 2018. № 2. С. 228-232.
• Pohoretskyi M., Serhieieva D., Toporetska Z. Sanctions as an Instrument for the Lottery Market Monopolization in Ukraine. Oxford Journal of Legal Studies. 2018. Issue 4 (2). Volume 38. P. 1237-1248.
• Погорецький М. А., Гринюк В. О. Засуджені без підозри. Закон і бізнес. 2018. №44 (1394) 03.11—09.11.2018. URl: http://zib.com.ua/ua/print/135115-nadmirna_zavantazhenist_prokuroriv_ne_vipravdovue_porushen_z.html.
• Погорецький М. А., Старенький О. С. Негласні слідчі (розшукові) дії як засоби отримання доказів: окремі проблемні питання. Право України. 2018. № 8. С. 85-106.
• Погорецький М. А., Старенький О. С. Чому результати НС(Р)Д не будуть доказами без розсекречування дозволів на їх проведення. Закон і бізнес. URl: https://zib.com.ua/ua/print/135424-rezultati_nsrd_ne_budut_dokazami_bez_rozsekrechuvannya_dozvo.html.
• Погорецький М. А. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Науково-практичний коментар. За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. М. А. Погорецького, д-ра юрид. наук, проф. О. Г. Яновської та д-ра юрид. наук, доц. О. З Хотинської-Нор. К.: Алерта, 2018. 296 с.
• Погорецький М.А., Сергєєва Д.Б., Старенький О.С. та ін. Доказування слідчими Служби безпеки України контрабанди наркотичних засобів: монографія / за заг. ред. д.ю.н., проф. М.А. Погорецького. Київ: Нац. акад. СБ України, 2018. 238 с.
• Погорецький М.А. Кваліфікаційний іспит адвоката: навч. посібн. теорет. част. 2-ге видан. зі змін. і доповн. та з урахув. прав. позиц. Верховного Суду. За ред. д-ра юрид. наук, проф. О.П. Кучинської, д-ра юрид. наук, проф. М. А. Погорецького та д-ра юрид. наук, проф. О. Г. Яновської. К.: Алерта, 2019. 932 с.

Джерела

• Погорецький Микола Анатолійович на сайті Київського національного університету
• Підготовка і атестація науково-педагогічних кадрів у Національній юридичній академії України імені / Панов М. І. (кер. авт. кол). — Харків : Право, 2006. — 576 с.