Подліпнюк Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Подліпнюк Андрій Іванович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 10 грудня 1976(1976-12-10)
Миколаїв, УРСР
Смерть 11 листопада 2016(2016-11-11) (39 років)
смт. Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Псевдо «Мамай»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Іва́нович Подліпню́к (10 грудня 1976, Миколаїв, Українська РСР — 11 листопада 2016, смт. Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — сержант 54-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, учасник війни на Сході України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 грудня 1976 року у місті Миколаїв.

Закінчив Миколаївський національний аграрний університет, інженер-механік. Цікавився психологією. Працював на фабриці «Сандора», у Школі моряків виконробом з оснащення електротехнікою, на будівництвах. До війни був приватним підприємцем.

Був призваний за мобілізацією в березні 2015, з серпня 2015 воював під Маріуполем, матрос, навідник десантно-штурмової роти 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї ОБрМП. Під час служби познайомився з бійцями ДУК ПС та активістами «Правого сектору» в Миколаєві. Після демобілізації у березні 2016, брав активну участь у діяльності миколаївського осередку НВР «Правий сектор». На фронт повернувся, підписавши контракт з 54-ю бригадою, у складі якою воюють бійці ПС. Був старшим на передовій позиції під Дебальцевим.

Загинув 11 листопада 2016 року близько 13:00 від осколкового поранення під час мінометного обстрілу поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область), помер дорогою до лікарні.

Похований в місті Миколаїв, кладовище Велика Корениха.

По смерті залишилися мати та син.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно)[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 10 березня 2017 року № 58/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Наказ № 148/18 від 08 грудня 2018 року. PravyySektor.info. Офіційний сайт НВР «Правий сектор». Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 11 листопада 2021.

Джерела[ред. | ред. код]