Подорожняк Борис Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Борис Подорожняк
Особисті дані
Повне ім'я Борис Давидович Подорожняк
Народження 24 грудня 1936(1936-12-24)
  Українська СРР, СРСР
Смерть 10 жовтня 2016(2016-10-10) (79 років)
  Дніпро, Україна
Громадянство  Україна
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1967 СРСР «Сталь» (Дніпропетровськ) (нач.)
1968 СРСР «Локомотив» (Дніпропетровськ) (нач.)
1975—1990 СРСР ДЮСШ «Дніпро-75»
1992—1993 Україна «Металург» (Дніпродзержинськ)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений тренер СРСР
Заслужений тренер СРСР

** Тільки на посаді головного тренера.

Борис Давидович Подорожняк (нар. 24 грудня 1936 — пом. 10 жовтня 2016) — радянський та український футбольний тренер. Заслужений тренер СРСР.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Працював начальником команди у дніпропетровських клубах «Сталь» та «Локомотив».

З 1975 року понад 25 років працював з перервами у дніпропетровській спортивній школі «Дніпро-75»[1]. Він підготував багатьох відомих футболістів, за що йому присвоєно звання заслуженого тренера України[2]. Зокрема серед його вихованців є олімпійський чемпіон 1988 року, чемпіон СРСР 1983 і 1988 Володимир Лютий, чемпіон СРСР 1983 Юрій Миргородський та чемпіон Європи серед юніорів 1990 року Сергій Мамчур[3].

У 1992 році його призначили головним тренером «Металурга» (Дніпродзержинськ), яким він керував до липня 1993 року. Потім він також тренував дітей у дніпропетровській спортивній школі «Дніпромайн» та КДЮСШ «Спартак».

У 2006—2011 роках очолював дніпропетровський «Локомотив-Ветеран».

Помер 10 жовтня 2016 року у Дніпрі, не доживши два місяці до свого 80-річчя[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]