Показник розсіювання
Фізична величина | |||
---|---|---|---|
Назва | {{{Назва}}} | ||
Вид величини | {{{ВидВеличини}}} | ||
Позначення величини | {{{Позначення}}} | ||
Позначення для розмірності | {{{Розмірність}}} | ||
Похідна від | {{{ПохіднаВід}}} | ||
Системи величин і одиниць | Одиниця | Розмірність | |
SI | {{{SI}}}
|
{{{SI-розмірність}}}
| |
СГС | {{{CGS}}} |
{{{CGS-розмірність}}}
| |
СГСЕ (Ел-стат.) | {{{esE}}} |
{{{esE-розмірність}}}
| |
СГСМ (Ел-магн.) | {{{emE}}} |
{{{emE-розмірність}}}
| |
Планківські | {{{Планк}}} |
{{{Планк-розмірність}}}
| |
Астрономічні | {{{Астро}}} |
{{{Астро-розмірність}}}
| |
Англоамериканські | {{{Англо}}} |
{{{Англо-розмірність}}}
| |
Виноски | |||
{{{Виноски}}} | |||
Див. також: {{{ДивТакож}}} |
Показник розсіювання — величина, зворотна відстані, на якій потік монохроматичного випромінювання, що поширюється в середовищі у вигляді паралельного пучка, зменшується внаслідок розсіювання в середовищі в деяку заздалегідь обумовлену кількість разів. У принциповому плані ступінь зменшення потоку випромінювання в даному визначенні можна вибирати будь-який, проте в науково-технічній, довідковій та нормативній літературі та в цілому на практиці використовуються два значення ступеня зменшення: одне, що дорівнює 10 (десятковий показник розсіювання), а інше — числу е (натуральний показник розсіювання).
Десятковий показник розсіювання[ред. | ред. код]
Десятковий показник розсіювання [1] визначається відповідно до формули:
де — потік випромінювання на вході в середовище, — потік випромінювання після проходження ним в розсіюваному середовищі відстані .
Відповідно потік випромінювання при поширенні його в середовищі розсіювання в такому випадку описується виразом:
У диференціальній формі його можна записати так:
тут — зміна потока випромінювання, після проходження ним шару середовища з малою товщиною .
Десятковий показник розсіювання зручно використовувати при виконанні оптикотехнічних розрахунків, зокрема для визначення коефіцієнтів пропускання оптичних систем.
Натуральний показник розсіювання[ред. | ред. код]
Натуральний і десятковий показники розсіювання пов'язані один з одним співвідношенням або приблизно . При використанні натурального показника розсіювання залежність потоку випромінювання від відстані, пройденої випромінюванням в розсіяному середовищі, описується виразом:
Його вигляд в диференціальній формі такий:
Рівняння з участю натурального показника розсіювання мають більш компактний вигляд, ніж у разі використання десяткового показника розсіювання, і не містять множника ln (10), що має штучне походження. Тому в наукових дослідженнях фундаментального характеру переважно використовується натуральний показник розсіювання.
Одиниці вимірювання[ред. | ред. код]
В рамках Міжнародної системи одиниць (SI) вибір одиниць вимірювання визначається міркуваннями зручності і сформованими традиціями. Найбільш широко використовуються зворотні сантиметри (см−1) і зворотні метри (м−1).
Після створення оптичних матеріалів з екстремально низькими втратами і розвитком волоконної оптики, що послідувала за цим, в якості одиниці вимірювання показника розсіювання стали використовувати дБ/км (dB / km). У цьому випадку розрахунок значень показника розсіювання здійснюється за формулою:
- де виражається в км.
Таким чином, дБ / км в 106 разів менше, ніж см−1. Відповідно, якщо показник розсіювання матеріалу дорівнює 1 дБ/км, то це означає, що його десятковий показник розсіювання дорівнює 10−6 см−1.
Приклади значень[ред. | ред. код]
Показник розсіювання є важливою характеристикою оптичних матеріалів. У таблиці наведені значення десяткових показників розсіювання деякого безбарвного оптичного скла основних типів для спектральної лінії e, тобто на довжині хвилі 546 нм[2].
Див. також[ред. | ред. код]
- показник поглинання
- показник ослаблення
- коефіцієнт розсіювання
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
ГОСТ 26148—84. Фотометрия. Термины и определения. — М : Издательство стандартов, 1984. — 24 с.
ГОСТ 7601—78. Физическая оптика. Термины, буквенные обозначения и определения основных величин. — М : Издательство стандартов, 1999. — С. 7.
Физический энциклопедический словарь. — М : Советская энциклопедия, 1984. — С. 625.
Физическая энциклопедия. — М : Большая Российская энциклопедия, 1992. — Т. 4. — С. 283. — ISBN 5-85270-087-8.