Покоївки
| Покоївки (рос. Служанки) | |
|---|---|
| Написана | Жан Жене |
| Режисер | Роман Віктюк |
| Автор музики | Асаф Фараджев |
| Хореографія | Алла Сігалова |
| Герої |
Соланж Клер Мадам Мосьє |
| Дата прем'єри | 17 вересня 1988 |
| Місце прем'єри |
Театр «Сатирикон», Москва,  |
| Мова першотвору | французька |
| Мова вистави | російська |
| Перекладач | Олена Наумова |
| Офіційний сайт | |
«Покоївки» (рос. Служанки) — найвідоміша вистава театрального режисера Романа Віктюка за однойменною п'єсою Жана Жене.
Прем'єра відбулася 17 вересня 1988 року у московському театрі «Сатирикон»[1]. Стала епохальною театральною подією і заявила себе як маніфест нової театральності. 18 вересня 2018 року вистава відмітила своє 30-річчя[2].
Назва вистави[ред. | ред. код]
П'єса француського драматурга Жана Жене носить назву «Les Bonnes». Постановка Романа Віктюка використовує російськомовний переклад «Служанки». Сам Роман Григорович наполягав, що україномовни переклад назви його вистави має звучати як «Покоївки», а не «Служниці»[3].
Історія[ред. | ред. код]
«Покоївки» були поставлені в 1988 році на сцені театру «Сатирикон» і протягом декількох років входили до його репертуару[4].
Виставу репетирували три місяці уночі, після завершення показу репертуару театру. Можливості бідного театру взірця 1988 року були вкрай обмежені. Костюми шили з підкладкової тканини, боа Мадам зробили з сітки (висмикнувши поздовжні нитки), шубу шили із залишків (клеїли шматочки хутра на тканину). Балетний верстат було зварено мало ні з водопровідних труб, а сцену вистелели випадково знайденим пластик, який не ламався під ногами[5].
Перші дві вистави зіграли в серпні, напередодні відпустки, майже без реклами. А вже у вересні був наплив глядача, який мала стримувати кінна міліція, залишалися зламаними двері театру тощо[5].
У подальшому постановка стала першою в Театрі Романа Віктюка, утвореному в 1991 і зазнала другої редакції, яка також мала приголомшливий успіх. Вистава була показана більш ніж в 30 країнах. Восени 2006 року Роман Віктюк вирішив відновити свій знаменитий спектакль з якого почалася його гучна слава.
Критика[ред. | ред. код]
«Покоївки» — зовсім не банальна кримінальна історія двох сестер-служниць, що задумали отруїти свою хазяйку Мадам. Це піднесена п'єса про трагізм буття, про зіткнення мрії і реальності. Сам Жан Жене пропонував режисерам віддати ролі жінок у своїй п'єсі чоловікам.
Так і зробив Роман Віктюк, викликавши у глядачів радянських часів шок. Віктюк не слідуючи «букві» п'єси, створив свій спектакль: навколо тексту — його образ. Він знайшов це відлуння. Майже в кожній репліці, навіть у словах. І це відлуння виражено пластично — у жестах, танцях і в музиці.
Творці вистави[ред. | ред. код]
Перша редакція, 1988:
- Переклад п'єси здійснила О. Наумова
- режисер з пластики — Валентин Гнеушев
- балетмейстер — Алла Сігалова
- костюмер — Алла Коженкова
- музичне оформлення — Асаф Фараджев
- акробатика — Андрій Лев
- художник з гриму — Лев Новіков
- майстер з освітлення — Олена Годованна
- звукорежисер — Володимир Андріянов
- помічник режисера — Равза Шаїпова.
Друга редакція, 1991:
- Сценографія: Алла Коженкова
- Хореографія: Едвальд Смирнов
- Художник по світлу: Сергій Скорнецкій
- Художник по гриму: Лев Новиков
- Музичне оформлення: Асаф Фараджев
Актори[ред. | ред. код]
Перша редакція, 1988. Театр «Сатирикон»
- Костянтин Райкін — Соланж
- Микола Добринін — Клер
- Олександр Зуєв — Мадам
- Сергій Зарубін — Мосьє
- Прем'єра: 17 вересня 1988
Друга редакція, 1991, Театр Романа Віктюка
- Володимир Зайцев — Соланж
- Микола Добринін — Клер
- Сергій Виноградов — Мадам
- Леонід Лютвінський — Мосьє
Третя редакція, 2006, Театр Романа Віктюка
- Дмитро Бозін — Соланж
- Дмитро Жойдик — Клер
- Олексій Нестеренко — Мадам
- Іван Нікульча — Мосьє
Фестивалі[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Грибова О. Прем'єра // Радянська культура. № 112, 17 вересня, 1988.
- ↑ 30-летие спектакля «Служанки» (18 сентября 2018) [Архівовано 13 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Володимир ПАВЛІВ (19 листопада 2020). Наш Віктюк і наша провінційність (ua) . «MATRIX». Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Константин Райкин памяти Романа Виктюка [Архівовано 29 грудня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Татяна ПЕЧЕРНІНА (жовтень 2018). Интервью с заслуженным артистом России Сергеем Зарубиным (рос.). «ContraltoPeople». Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
- ↑ Театр «Сатирикон» «Служанки» (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- «Служанки». Театр «Сатирикон» (рос.)
- Народні «Служниці» [Архівовано 4 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Жан Жене, «Служанки» — вистава Театра Романа Віктюка (рос.)
- «Служанки» — легендарний спектакль Романа Віктюка знову на сцені (рос.)
|
Це незавершена стаття про театр. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |