Полов'ян Дмитро Едуардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полов'ян Дмитро Едуардович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 1996(1996)
Квасилів
Псевдо «Ромео»
Військова служба
Роки служби 2022
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Десантні війська
Формування 46-та окрема аеромобільна бригада
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Полов'ян Дмитро Едуардович (* 1996) — військовик Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Учасник Ігор нескорених-2023.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 1996 року в Квасилові Рівненської області. Працював на залізниці — локомотивне депо Здолбунів — бригадиром акумуляторного відділення. Займався дзюдо, кікбоксингом. До армії був непридатний, бо в нього була травма, але свого добився у військкоматі.

Служба в Збройних силах України для Дмитра розпочалася 17 березня 2022 року. Взяли з другої спроби — спершу військкомат відмовив через травму ноги. Вдруге пішов до військкомату, але не в чергу, а до людей, які відразу йшли воювати. Пройшов медкомісію, заповнив документи. А на роботі вигадав історію — наче перестріли з військкомату і дали повістку, і все. А у військкоматі попросив повістку, щоб завезти на роботу — щоб не вважалося ніби прогулював. Вчився на гранатометника, через місяць потрапив у десантно-штурмові війська — до 46-ї бригади.

Воював на Херсонському напрямку. перестав виходити на зв'язок 18 липня 2022-го. Під час одного з липневих бойових виходів зазнав важких поранень — тоді ж його взяли в полон. Під час бою йому влучили в грудну клітину, по ногах і хребту. У важкому стані опинився в російському полоні. Після майже трьох місяців у неволі в окупованому Криму — 13 жовтня 2022 року Дмитра й ще 19 військових звільнили. У полоні пробув з 20 липня до 13 жовтня 2022 року.

Після обміну в жовтні 2022 року саме спорт, за його словами, допоміг краще справлятися зі спогадами про травматичний період. На його повернення в Квасилові чекала мама Олена. Дівчина допомагала Дмитру реабілітуватися.

На Іграх нескорених-2023 здобув дві бронзові нагороди з плавання 50 метрів на спині. По тому на тій самій дистанції він виборов ще одну «бронзу» у другому фіналі брасом категорії ISB (передбачає участь спортсменів із ураженням нижніх кінцівок).

Вирішив повернутися до роботи на залізницю. Мама Олена Полов'ян працює провідником у моторвагонному депо Здолбунів регіональної філії «Львівська залізниця».

В березні 2024 року брав участь у змаганнях Повітряних Сил США «United States Air Force and Marine Corps Trials 2024».[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]