Польська низовинна вівчарка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Польська низовинна вівчарка
Походження Польща
Характеристики
Зріст Кобелі — 52 см
Самки — 40 см
Вага Самці: 22 кг
Самки: 12 кг
Пес свійський (Canis lupus familiaris)

Польська низовинна вівчарка — службові собаки, охоронці, пристосовані як до життя в квартирі, так і до вуличних умов. Піддаються дресируванню..

Опис[ред. | ред. код]

Середнього росту, міцної статури. Голова широка, із плоскою мордою, покрита довгою, прямою шерстю, яка приховує очі . Вуха — широкі та звисають. Хвіст — короткий . Забарвлення різноманітне.

Історія[ред. | ред. код]

Представники цієї породи мають густу та довгу шерсть, тому що при виведенні цієї породи брали участь — угорська пастуша, та бергамасько — італійська пастуша. Вона незамінний пастуший собака, може працювати у рівнинах в умовах жорсткого клімату. У період Другої світової війни багато видів собак були на межі зникнення, польська низинна входила до цього списку. Проте представникам цієї породи пощастило: їх вдалося відновити. Сьогодні це популярна службова порода собак.

Догляд[ред. | ред. код]

Шерсть цих собак має особливу структуру,тому потребує щоденного регулярного вичісування,для запобігання заплутуванню та появі колтунів

Шерсть цих собак має густу структуру,тому вимагає щоденного регулярного вичісування,в іншому випадку вона може збиватися та вбирати в себе бруд

Харчування[ред. | ред. код]

Важливо не перегодовувати собаку, через схильність цієї породи до ожиріння . Годувати собаку слід в певний час, двічі на день. Раціон має включати м'ясо, рибу, фрукти, овочі, в міру крупи.

Посилання[ред. | ред. код]