Поляков Олег Іліодорович
| Поляков Олег Іліодорович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 вересня 1945 |
| Місце народження | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Дата смерті | 6 жовтня 2014 (69 років) |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Професії | музикознавець |
Оле́г Іліодо́рович Поляко́в (9 вересня 1945 — 6 жовтня 2014, Київ) — український музичний педагог і теоретик. Жив і працював у Києві.
Продовжував традиції, які заклав російський музичний теоретик Костянтин Ольхов, у книзі «Мова диригування» (1987) відстоював необхідність формалізації (на підставі принципів семіотики) символів, які застосовувалися для запису рухів диригента та його сигналів оркестру. Полемізував з ленінградським диригентом та психологом Георгієм Єржемським (який вважав, що досвід диригента є суто індивідуальним та не підлягає формальному опису), стверджував, що «інтуїтивний досвід поганий тим, що вмирає разом зі своїм носієм». Запропонував оригінальну систему символів диригентських рухів.
У 1980-і роки був одним з активних прихильників кваліметрії.
З кінця 1980-х років працював джазменом, продюсером музичних колективів (наприклад, київського джаз-банду «Цвіркунове число»), конферансьє, ведучим приватного телеканалу.
Твори[ред. | ред. код]
- Поляков О. И. Язык дирижирования. Киев, Музычна Украина, 1987.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про музиканта або музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
