Полярна пошта

Сезонний поштамт Тангра 1091 в Антарктиці, найпівденніший підрозділ Болгарських пошт (болг. Български пощи). Табір Академія на острові Лівінгстона

Полярна пошта (англ. polar mail) — авіаційні, морські та інші поштові лінії зв'язку між континентом та поштовими службами, що діють у зоні Арктики і Антарктики. У вужчому сенсі під полярною поштою розуміється філателістична назва пошти експедицій, що знаходяться в Арктиці та Антарктиді, включаючи дослідні дрейфівні станції, а також поштові відправлення, помічені відповідними поштовими та додатковими штемпелями. До колекцій полярної пошти відносять також марки полярних сюжетів або з полярними написами.

Особливості

Конверт радянської дрейфівної станції «Північний полюс-22» (1977) р.

• У полярній пошті цінується культурно-історична значущість.
• Полярна пошта має багато рис авіапошти і корабельної пошти.
• Може розроблятися двома методами: тематичного колекціонування та дослідницького, спеціалізованого збирання.
• Поєднує воєдино як сучасний матеріал, так і класику.
• Обмежений характер відправки (обмежений список поштових відділень).
• Своєрідний метод комплектування колекції та вивчення матеріалу у зв'язку з тим, що філателістичні матеріали практично не заготовлюються в централізованому порядку.

Пункти відправки полярної пошти

• Через стаціонарні поштові відділення (в Арктиці — з населених пунктів узбережжя Північного Льодовитого океану або; з Гренландії, Шпіцбергена, заполярної Скандинавії, Канади, Аляски; в Антарктиці — з багаторічних наукових баз і з китобійних поселень на континенті або островах).
• Через служби зв'язку чергових полярних експедицій (пошта експедиційних кораблів, дрейфівних станцій, тимчасових баз).

Три маршрути полярної пошти

Лист з Табору Академії в Софію від учасника антарктичної експедиції «Тангра 2004/05»

• Від полюса на Велику Землю, тобто з Арктики або Антарктики на континент (ця пошта і поставляє основний матеріал полярної філателії, швидше за все потрапляючи до колекції).
• Від полюса до полюса, тобто з Арктики до Антарктики або навпаки: з Південного полюса на Північний (це рідкісний філателістичний матеріал).
• З циркуляцією в межах географічних кордонів Арктики або Антарктики (наприклад, авіарейси між дрейфівними станціями або санно-тракторні переходи між береговою і континентальною станціями).

Марки, що вважаються полярною поштою

Надпечатка «Земля Едуарда VII» на марці Нової Зеландії (1908) р.

Марки, що формують колекцію полярної пошти, поділяються на три групи:

• Марки країн, розташованих в Арктиці або Антарктиці, незалежно від сюжету марок. Це марки: Гренландії; Фолклендських островів; залежних територій Фолклендських островів — Землі Грейама, Південної Джорджії, Південних Оркнейських островів, Південної Шетландії; Землі Росса, Землі Едуарда VII; Землі Вікторії; Південних і Антарктичних територій Франції; Антарктичної території Австралії; Антарктичної території Великої Британії. Історія марок полярної пошти почалася саме з випусків цієї групи в 1908 р., коли була зроблено надпечатку «Земля короля Едуарда VII» на новозеландській марці.

Марка СРСР, присвячена 145-річчю з дня відкриття Антарктиди російською географічною експедицією Т. Т. Беллінсгаузена і М. П. Лазарєва (1965) р.

• Марки полярних сюжетів або з полярними написами. Найчастіше вони присвячені знаменитим дослідникам Арктики та Антарктики, ювілеям полярних експедицій або зображують полярну флору і фауну. Найперша у світі марка з полярним мотивом (зображення моржа) випущена в 1866 р. у другій стандартної серії Ньюфаундленда, тодішнього домініону Великої Британії. У Європі перша марка цієї групи була випущена в 1925 р. в Норвегії в серії «Експедиція Амундсена до Північного полюса». В 1931 р. випущено марку СРСР «Дирижабль над Північним полюсом».
• Марки, якими незалежно від сюжету, можна франкувати листи, що відправляються з полярних районів. Неодмінною умовою є їх гасіння штемпелем поштової контори в полярній зоні. Такі марки належать двом групам країн: тим, які мають свої території з поштовими конторами в Арктиці (Росія, Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція, США і Канада), і тим, які мають полярні станції в Антарктиді (Росія, США, Норвегія, Бельгія, Японія, Нова Зеландія, ПАР, Аргентина, Чилі, Україна). Тут не названі Англія, Франція і Австралія, що теж мають свої станції в Антарктиді, але використовують для поштових потреб спеціальні марки (першої групи).

Полярні штемпелі

Файл:Philatelia SSSR.jpg

Полярна тематика — одна з найпопулярніших в філателії (обкладинка журналу «Филателия СССР», № 9 за 1973 р., присвяченого полярній пошті і філателії)

• Поштові штемпелі полярних станцій та експедицій (включаючи календарні штемпелі пунктів полярних районів).
• Поштові спеціальні штемпелі полярних станцій.
• Поштові супровідні штемпелі полярних станцій.
• Не поштові супровідні штемпелі полярних станцій і експедицій.
• Приватні супровідні штемпелі, застосовувані в експедиціях.
• Поштові спеціальні штемпелі, не вживані експедиціями.
• Приватні та клубні супровідні штемпелі, не вживані експедиціями.

Перший радянський поштовий штемпель в Антарктиді був поставлений 13 лютого 1956 р. в селищі Мирний. З часом поштові відділення з'явилися на станціях «Піонерська», «Оазис», «Лазарєва», «Восток» та ін.

Поштовий зв'язок з арктичними дрейфувальними станціями здійснюється за допомогою літаків, а з науковими станціями в Антарктиді — в основному судами («Об», «Кооперація», «Єнісей», «Професор Зубов»).

Серія марок СРСР «Антарктида — континент світу» (1963)	-

Див. також

• Філателія
• Історія пошти та поштових марок Австралійської антарктичної території
• Історія пошти і поштових марок Території Росса
• Півострів Едуарда VII

Джерела

• Балашов Б. Посвящённые Э. Т. Кренкелю. — Филателия СССР. — № 9. — 1973. — С. 5
• Граллерт В., Грушке В. Филателистический словарь / Сокр. пер. с нем. Ю. М. Соколова и Е. П. Сашенкова. — М.: Связь, 1977. — 272 с.
• Миловидов Е. В. Антарктические письма. — М.: Связь, 1980. — 80 с. — (Библиотека юного филателиста; Вып. 6).
• Левитас Й. Я., Басюк В. М. Все про марки. — К.: Реклама, 1975. — 238 с.(укр.)
• Сашенков Е. П. Полярная почта. — М.: Связь, 1975. — 296 с.
• Сашенков Е. П. Северный Ледовитый — в океане филателии. — М.: Связь, 1976. — 80 с. — (Библиотека юного филателиста; Вып. 1).
• Сашенков Е. Русская Арктическая почта. К Международному Полярному году 2007–2008: справочник. — М.: Изд.-торг. центр «Марка», 2008. — 80 с. — (Прил. к журн. «Филателия», № 4, 2008).
• Сафонов Л. Полярная история России. «Золотые коллекции»: справочник / Ред. В. И. Пищенко, Г. Фролова. — М.: ИТЦ «Марка», 2010. — 80 с. — (Прил. к журн. «Филателия», № 12, 2010).
• Филателистический словарь / Сост. О. Я. Басин. — М.: Связь, 1968. — 164 с.
• Giardini F., Garrou E., Masnari F. Fisole di Ghiaccio alla Deriva. Drifting Ice Islands. — Associazione Grande Nord, 1998. — 313 p.(італ.)(англ.) (Дрейфующие ледовые острова. Почтовая история и жизнь советских дрейфующих станций в Северном Ледовитом океане.)

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полярна пошта
• «Арктика Антарктика филателия» — сайт І. В. Капустіна
• Сайт Російського державного музею Арктики і Антарктики
• «Полярна пошта сьогодня» — сайт Івана Кукушкіна
• Polar Postal History Resources. Country and Topical Resources (англ.). Worldwide postal history website — Postalhistory.org. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 2 лютого 2010.