Політика Зімбабве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Політика Зімбабве ґрунтується на засадах президентської республіки, в результаті чого президент є главою держави і уряду згідно з Конституцією 2013 року. Виконавча влада здійснюється урядом. Законодавча влада належить уряду і парламенту.

Політичні умови[ред. | ред. код]

Акція протесту проти президента Зімбабве Роберта Мугабе у Лондоні. 12 серпня 2006 року.

Після поразки конституційного референдуму 2000 року, політика в Зімбабве відзначається відходом від норм демократичного управління, таких як демократичні вибори, незалежність судової системи, верховенство закону, свобода від расової дискримінації, існування незалежних засобів масової інформації, громадянського суспільства і наукових кіл. В останні роки поширені порушення прав людини.

Вибори відзначені політичним насильством і залякуванням, поряд з політизацією судових органів, військових, поліції і державних послуг[1].

Гілки влади[ред. | ред. код]

Політична влада в Зімбабве розділена між трьома гілками — виконавчою, законодавчою та судовою, з президентом як головою виконавчої влади, прем'єр-міністром як головою законодавчої гілки влади, і суддею Верховного суду Зімбабве як головою судової гілки влади.

Політичні партії[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Зімбабве розділено на вісім провінцій, а також два міста з провінційним статусом (Хараре і Булавайо). Вони, в свою чергу, діляться на 59 округів, а ті — на 1200 муніципалітетів.

Провінції очолюють губернатори, окремі з яких сконцентрували в своїх руках значну політичну і економічну владу. Управління в районах здійснюють виборчі ради. У деяких районах управляють місцеві ради, обрані мери і чиновники.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 березня 2006. Процитовано 24 березня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]