Пол Атрід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пол
Зображення Пола від Аарона Міллера
Перша поява Дюна (1965)
Остання поява Вітри Дюни[en] (2009)
Автор Френк Герберт
Виконавець
Інформація
Прізвисько
  • Юсул
  • Муад'Діб
  • Проповідник
Стать чоловік
Титул Падишах-Імператор[en]
Герцог Дому Атрідів
Діяльність Ментат/Квізац Хадерах
Приналежність Фримен
Дружина Принцеса Ірулан[en]
Діти
Родичі
CMNS: Пол Атрід у Вікісховищі

Пол Атрід (англ. Paul Atreides, [əˈtrdz];[1]), пізніше відомий як Пол Муад'Діб (англ. Paul Muad'Dib) — вигаданий персонаж у всесвіту «Дюни», створений Френком Гербертом. Герцог із дому Атрідів, пізніше пророк та імператор людства.

Пол є видатним персонажем перших двох романів серії «Дюна» (1965) і «Месія Дюни» (1969), а також повертається у «Дітях Дюни» (1976). Персонаж фігурує у вигляді двох клонів у романах Браяна Герберта/Кевіна Джеймс Андерсона, які завершують оригінальну серію: «Мисливці Дюни» (2006) і «Піщані хробаки Дюни[en]» (2007), а також з'являється у приквелі «Пол з Дюни[en]» (2008) і «Вітри Дюни[en]» (2009). За словами Браяна Герберта, сина і біографа Френка Герберта, Дім Атрідів був заснований на героїчному, але нещасливому грецькому міфологічному домі Атрея.

Пол був зображений Кайлом Маклакленом в екранізації Девіда Лінча 1984 року, а також Алеком Ньюманом у мінісеріалі «Дюна» 2000 року і його продовженні 2003 року. Цей персонаж зіграний актором Тімоті Шаламе у фільмі Дені Вільнева «Дюна» 2021 року.

Історія[ред. | ред. код]

Концепція[ред. | ред. код]

Жіночий орден Бене Ґессерит звів батьків Пола — Лето та Джессіку разом з наміром народити на світ доньку Атрідів, яка потім могла б вступити у стосунки зі спадкоємцем дому Харконненів, щоб народити легендарного Квізаца Хадераха, або надсутність — чоловіка, здатного читати генетичну пам'ять усіх предків і передбачати майбутнє. З допомогою Квізац Хедераха, Бене Ґессерит планували захопити владу в людській імперії. Однак плани сестринства Бене Ґессерит були порушені, коли Джессіка, завдяки своїй глибокій любові до Лето, народила йому спадкоємця чоловічої статі.

Виховання[ред. | ред. код]

Як син герцога Лето Атріда, Пол виріс у привілейованому оточенні на покритій водою планеті Каладан, родовому гнізді будинку Атрідів. Хоч йому і не вистачало товаришів свого віку, він отримував настанови від своїх вчителів, таких як Суфір Хават, Дункан Айдаго, Ґурні Галлек і доктор Юе, а також отримав навчання методам і здібностям Бене Ґессерит від своєї матері. Незабаром після його п'ятнадцятиріччя у 10191 році батько Пола відкрив йому, що навчання Пола через його вчителів було спрямоване на перетворення Пола в ментата — людину, обчислювальні можливості мозку котрої рівні комп'ютеру. Теорія полягала в тому, що коли Пол змінить свого батька на посаді герцога Дому Атрідів, одного з найшанованіших і високоморальних Великих Домів Імперіуму, герцог-ментат дійсно стане грізною силою в Ландсрааді. Приховані таланти Пола також привернули до нього увагу Бене Ґессерит, які перевірили його за допомогою ґом джаббара, сподіваючись врятувати свою програму Квізац Хедераха через нього.

Піднесення Пола Муад'Діба[ред. | ред. код]


Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кіан Атрід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пол Атрід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Лето Атрід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ільбан Річізе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гелена Річізе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Едвіна Корріно
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пол Атрід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Владімір Харконнен
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Джессіка Харконнен
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Танідіа Нерус
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сімейне дерево[ред. | ред. код]

 
 
Танідіа Нерус[en]
 
 
 
Владімір Харконнен
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леді Джессіка
 
Лето I Атрід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Чані
 
Пол Атрід
 
Алія Атрід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Лето ✞
 
Лето II Атрід
 
Ганіма Атрід[en]
 
 
 
 
 
 
 

Призвиська, звання, титули,[ред. | ред. код]

Хронологія правління[ред. | ред. код]

Попередник:
Лето I Атрід (батько Пола)
Герцог Дому Атрідів
Наступник:
Алія Атрід (сестра Пола)
Попередник:
Шаддам Коррино IV[en]
Падишах-Імператор[en]
Наступник:
Алія Атрід (регент)

Адаптації[ред. | ред. код]

Актори, що виконували роль Пола Атріда у фільмах та серіалах

Пол був зіграний актором Кайл Маклаклен в екранізації Девіда Лінча 1984 року та Алеком Ньюманом [en] в мінісеріалі «Дюна» 2000 року і його продовженні 2003 року. Цей персонаж буде зіграний актором Тімоті Шаламе у фільмі Дені Вільнева «Дюна» 2020 року.

  1. У фільмі 1984 року «Дюна» роль Пола виконав давній шанувальник «Дюни» Кайл Маклаклен. В інтерв'ю Маклаклен розповідав, що, вперше прочитавши «Дюну» підлітком, він уявив себе Полом Атрідом, і отримати можливість зобразити його у високобюджетному фільмі було для нього втіленням мрії.
    • Річард Корлісс з «Time» зазначає, що «Маклаклен, у свої 25 років, зростає вражаюче в цій ролі; його риси, м'які й розбещенні на початку, з часом набувають мужню чарівність, як тільки він приймає свою місію.»[2]
  2. У 2000 і 2003 роках в мінісеріалі від «Sci Fi Channel» Пола зіграв Алек Ньюман[en]. Актор, який має шотландський акцент, як повідомляється, вивчив та навчився імітувати американський акцент за відносно короткий проміжок часу тільки для того, щоб отримати роль. У мінісеріалі 2000 року Пол спочатку зображувався як свого роду «зіпсована дитина», щоб показати глядачам зростання від спадкоємця Атрідів до імператора відомої всесвіту.
    • Лора Фріз з «Variety» пише, що «Ньюмен, як і кислий Пол, тримається тільки однієї ноти»[3].
    • Еммет Ашер-Перрін з «Tor.com» висловлює припущення, що вибір дорослого актора Ньюмена на роль Пола проблематичний, оскільки персонаж прописаний в сценарії ще менш зрілим і спостережливим, ніж він є у романі-першоджерелі[4].
  3. У фільмі 2021 року «Дюна» Пола зіграв Тімоті Шаламе.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dune: Creating the Audiobooks (Офіційний рекламний ролик, що містить зображення вимови Френка Герберта для деяких термінів). Macmillan Audio. 23 грудня 2008. Подія сталася на 4:04. Процитовано 23 січня 2010. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 23 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Corliss, Richard (17 грудня 1984). Cinema: The Fantasy Film as Final Exam. Time. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 15 травня 2010.
  3. Fries, Laura (11 березня 2003). Review: Children of Dune. Variety. Архів оригіналу за 21 серпня 2015. Процитовано 21 серпня 2015.
  4. Asher-Perrin, Emmet (9 травня 2017). Syfy's Dune Miniseries is the Most Okay Adaptation of the Book to Date. Tor.com[en]. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]