Пономарьов Петро Денисович
| Петро Денисович Пономарьов | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Пётр Денисович Пономарёв | ||||
 | ||||
| Народження |
10 серпня 1918 Клепівка, Бутурлинівський район, Розсошанська округа, Центрально-Чорноземна область, РСФРР | |||
| Смерть | 20 лютого 1997 (78 років) | |||
| Воронеж, Росія | ||||
| Поховання | Комінтернівське кладовищеd | |||
| Країна | СРСР → РФ | |||
| Навчання | Тамбовське художнє училище | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Петро́ Дени́сович Пономарьо́в (рос. Пётр Денисович Пономарёв; 10 серпня 1918 — 20 лютого 1997) — радянський митець слобідсько-українського походження, популяризатор слобожанських художніх ремесел і народних промислів, член Спілки художників СРСР з 1961 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 10 серпня 1918 року в слобожанському селі Клепівка (нині Воронезька область РФ).
Навчався на живописно-декоративному відділенні Тамбовського художнього училища у 1935—1937 роках. Ветеран боїв на Халхин-Голі та Другої світової війни.
Після демобілізації в 1946 році рік був художником-консультатом цеху керамічної іграшки артілі «Червоний гончар» у селі Пузеві. У 1947 році долучився до створення у Воронежі артілі «Керамік» з виготовлення дитячих іграшок та інших художніх виробів. З 1948 року працював художником, технологом і старшим майстром художньо-керамічного цеху обласного товариства «Художник». З 1970-го по 1977 рік був головним художником Воронезьких художньо-виробничих майстерень.
З 1954 року був учасником численних обласних, зональних та республіканських виставок.
Творчий доробок митця розмаїтий: декоративні блюда, панно, орнаментальні килими у народному стилі, народні костюми для фольклорний ансамблів, жіночі прикраси з дерева та кераміки, етнографічні та жанрово-побутові начерки, портрети, пейзажі, натюрморти у різних художніх техніках: акварель, офорт, ліногравюра. Витвори Пономарьова представлені в Воронезькому обласному краєзнавчому музеї та Воронезькому обласному художньому музеї імені І. М. Крамського.
Написав монографію «Народний костюм Воронезької губернії».
Помер 20 лютого 1997 року. Похований у Воронежі на Комінтернівському кладовищі.
Нагороди, звання і вшанування[ред. | ред. код]
- Орден Вітчизняної війни II ступеня (1985);
- Заслужений працівник культури РРФСР (1980);
- Почесний громадянин Воронежа (1995).
Ім'ям П. Д. Пономарьова у Воронежі названі вулиця та міська бібліотека-музей № 24.
Джерела[ред. | ред. код]
- Пономарёв Пётр Денисович. Пантеон России (рос.).
- Ершов, Илья (10.08.2023). Пропагандист народных промыслов Петр Пономарев 105 лет назад родился в Воронеже [Пропагандист народних промислів Петро Пономарьов 105 років тому народився у Воронежі]. Блокнот Воронеж (рос.).
- Кольцов, Сергей (28.08.2018). Отметим 100-летний юбилей со дня рождения Петра Денисовича Пономарёва вместе [Відзначимо 100-річний ювілей з дня народження Петра Денисовича Пономарева разом]. Страницы Воронежской Культуры (рос.).
- Патриот воронежского фольклора. Посвящается памяти художника Петра Пономарева [Патріот воронезького фольклору. Присвячується пам'яті художника Петра Пономарьова]. Рамблер (рос.). 13 августа 2018.