Попель Володимир Володимирович
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (лютий 2023) |
| Попель Володимир Володимирович | |
|---|---|
 Четар | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
1894 с. Млини, Надвірнянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Смерть |
25 травня 1920 м. Одеса |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 ЗУНР |
| Рід військ | Піхота |
| Війни / битви |
Перша світова війна Польсько-українська війна Українсько-білогвардійська війна |
Володи́мир Васильович По́пель (1894, с. Млини, Надвірнянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 25 серпня1920, м. Одеса) — Четар УГА, жертва більшовицького терору.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в с. Млини (нині Надвірнянський район, Івано-Франківська область) у сім'ї священика. Мати — Ольга Петрушевич (у шлюбі — Попель). Батько Василь Попель — місцевий парох, згодом парох у с. Колодіївка. Весною 1914 р. закінчив гімназію у м. Коломия.
Учасник Першої світової війни у складі 24-го піхотного полку австро-угорської армії. Воював на Італійському фронті, а весною-літом 1918 р. зі своїм підрозділом перебував на Наддніпрянщині.
З листопада 1918 р. — в УГА. Воював у боях під м. Львів у складі групи «Старе Село», згодом у складі 2-ї Коломийської бригади УГА. Учасник Чортківської офензиви, походу УГА та Дієвої армії УНР на м. Київ в липні — серпні 1919 р. Восени 1919 р. перебував у Трикутнику смерті.[1]
30 травня 1920 р. заарештований Одеською губЧК у рамках сфабрикованої справи № 2575. За цією справою загалом до 8 червня 1920 р. було заарештовано 157 осіб. Усіх звинуватили у приналежності до «підпільної петлюрівської організації, метою якої було знищення радянської влади шляхом повстання галичан, а також всього контрреволюційного елемента Одеси». Володимир Попель у цій організації, за версією слідства, посідав керівну роль і мав очолити повстання. Переважна більшість заарештованих тим чи іншим чином була пов'язана з діяльністю активного осередку українства — одеської «Просвіти». 14 червня 1920 р. на засіданні колегії Одеської губЧК під головуванням Реденса справа була розглянута з винесенням переважно розстрільних рішень. Розстріляний у м. Одеса [2]. Реабілітований 1995 року.
Місце поховання невідоме[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська Галицька Армія. У 50-річчя її участи у визвольних змаганнях
- ↑ Реабілітовані історією. Одеська область: Книга перша / Упоряд ники Л. В. Ковальчук, Е. П. Петровський. Одеса: АТ «ПЛАСКЕ», 2010. с. 28.
- ↑ Вітенко М. Попель Володимир Володимирович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 223 (українською). ISBN 978-966-2067-65-1.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |