Порнографічне натхнення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення, на якому показано багато різних висловлювань, які люди можуть сказати про людину з обмеженими можливостями, щоб показати, наскільки вона «надихає».

Порнографічне натхнення (англ. Inspiration porn) — це зображення людей з обмеженими можливостями (або іншими незвичними життєвими обставинами) як натхнення для здорових людей (або іншої загальної референтної групи) на основі їхніх життєвих обставин[1]. Термін «порнографічне натхнення» є аналогією з порнографією, оскільки матеріал сприймається як об'єктивація людей з обмеженими можливостями на користь або задоволення здорових.[2][3] Порнографічне натхнення є формою ейблізму[4]. Прикладом порнографічного натхнення може бути фотографія дитини з обмеженими можливостями, яка бере участь у звичайній діяльності, із підписами, націленими на здорових людей, наприклад «ваше виправдання безглузде», «перш ніж здатися, спробуйте» або «вони не дозволили своїй інвалідності зупинити їх»[1].

Походження[ред. | ред. код]

Термін був введений у 2012 році активісткою за права людей з обмеженими можливостями Стеллою Янг у редакційній статті веб-журналу Австралійської телерадіомовної корпорації Ramp Up[5] і детальніше досліджений у її виступі на TEDx .[6] Про свої рішення щодо назви порнографічного натхнення Янг заявила: «Я використовую термін „порно“ свідомо через об'єктивізацію однієї групи людей на користь іншої групи людей»[2]. Вона відкинула ідею про те, що звичайна діяльність людей з обмеженими можливостями повинна вважатися надзвичайною через їх інвалідність[1].

Критика[ред. | ред. код]

Критика порнографічного натхнення включає в себе те, що це «інші» люди з обмеженими можливостями, що воно зображує інвалідність як тягар (на відміну від зосередження на соціальних перешкодах, з якими стикаються люди з обмеженими можливостями), і що зведення людей з обмеженими можливостями до натхнення дегуманізує їх[7][8] і робить їх винятковими прикладами[9]. Саме порнографічне натхнення підсилює стереотипи, створені суспільством для людей з обмеженими можливостями, що вони нездатні та менш компетентні, ніж ті, хто не має інвалідності. Після перегляду реклами 2016 року під назвою «Ми надлюди» з літніх Паралімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро, яка показувала різноманітних людей з обмеженими можливостями, які виконували завдання у сфері легкої атлетики, музики, домашнього господарства тощо разом із повторюваним повідомленням «Так, я можу», відповідна група глядачів-інвалідів вважала, що це загалом експлуатує людей з обмеженими можливостями заради задоволення та комфорту людей без інвалідності[10].

У масовій культурі[ред. | ред. код]

Телевізійне шоу Speechless 2016 року дослідило цю концепцію в епізоді, де порнографічне натхнення пояснюється як «зображення людей з обмеженими можливостями як одновимірних святих, які існують лише для того, щоб зігрівати серця та відкривати розум здорових людей»[11].

Телевізійне шоу Loudermilk, сезон 3, серія 7 «Вітер під моїми крилами» досліджує проблему, оскільки звичайний персонаж «Роджер» у виконанні Мета Фрейзера, який страждає на Синдром фокомелии, спричинену талідомідом, бореться з отриманням нагороди, яку він отримує за просте існування (і, можливо, для гри на барабанах) зі своєю інвалідністю.

У фільмі «Диво» 2017 року головного героя Оггі, дитину з обмеженими можливостями, переводять до державної школи. У центрі фільму Оггі «діє як одноосібна кампанія проти булінгу — навчає своїх однокласників, членів родини та глядачів прийнятності»[12] протягом усього його навчання. Теми фільму в поєднанні з тим, що дитина-актор не є інвалідом, змусили багатьох стверджувати, що такі фільми, як «Диво», формують інвалідність як цінну лише тоді, коли задовольняють емоційні потреби та умови інших спільнот[13].

Хоча цей термін було введено нещодавно, порнографічне натхнення в популярній культурі сягає багатьох століть. За словами письменниці Ніколь Маркотич, у "Різдвяній пісні " Чарльза Діккенса (1843) використовується персонаж Крихітний Тім, щоб проілюструвати, як «інвалідність сама по собі перетворює звичайних людей на благородних і гідних людей»[2].

Гіларі Г'юз з Entertainment Weekly розкритикувала альбом для фільму «Музика» 2021 року, написавши, що лірична тема «мотиваційної мови» «небезпечно близька до порнографічного натхнення»[14].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Ellis, Katie; Kent, Mike (10 листопада 2016). Confirming normalcy. ‘Inspiration porn’ and the construction of the disabled subject?. Disability and Social Media: Global Perspectives (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-317-15028-2.
  2. ↑ а б в Markotić, Nicole (26 травня 2016). Disability in Film and Literature (англ.). McFarland. ISBN 978-0-7864-9649-5.
  3. ↑ Kellgren-Fozard, Jessica (13 червня 2018). Why not all disabled people want to be seen as 'an inspiration'. Cosmopolitan (брит.). Процитовано 7 лютого 2022.
  4. ↑ Mitchell, Kate (17 липня 2017). On Inspiration Porn. HuffPost. Процитовано 5 березня 2018.
  5. ↑ Young, Stella (3 липня 2012). We're not here for your inspiration. Australian Broadcasting Corporation. Процитовано 29 березня 2016.
  6. ↑ Young, Stella, I'm not your inspiration, thank you very much (англ.), процитовано 22 жовтня 2020
  7. ↑ Rakowitz, Rebecca. Inspiration porn: A look at the objectification of the disabled community | The Crimson White. The Crimson White. University of Alabama. Архів оригіналу за 5 March 2018. Процитовано 5 березня 2018.
  8. ↑ Mitchell, Kate (17 липня 2017). On Inspiration Porn. Huffington Post. Процитовано 5 березня 2018.
  9. ↑ Henningham, Nikki (2014). 8. 'Part of the human condition': Women in the Australian disability rights movement. У Damousi, Joy; Rubenstein, Kim; Tomsic, Mary (ред.). Diversity in Leadership: Australian women, past and present. ANU Press. с. 149—166. ISBN 9781925021707. JSTOR j.ctt13wwvj5.11.
  10. ↑ Cameron, Leah (2018). Inspiring or Perpetuating Stereotypes?: The Complicated Case of Disability as Inspiration. Carleton University.
  11. ↑ 'Speechless' Just Schooled Everyone On Disability 'Inspiration Porn'. The Huffington Post. 16 січня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
  12. ↑ Lane, Dorothy (2019). Presuming Competence: an Examination of Ableism in Film and Television. Florida State University Libraries.
  13. ↑ View of "Come and see Our Art of Being Real": Disabling Inspirational Porn and Rearticulating Affective Productivities | Theatre Research in Canada / Recherches théâtrales au Canada. journals.lib.unb.ca. Процитовано 14 грудня 2020.
  14. ↑ Hughes, Hilary (11 лютого 2021). Sia's 'Music' soundtrack can't escape the film's broader controversy. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 12 лютого 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Порнографічне_натхнення&oldid=40666091