Портал:Волинська область/Біографія
В'ячеслав Липинський (пол. Wacław Lipiński; нар. 5 (17) квітня 1882, с. Затурці, Локачинський район, Волинська область — 14 червня 1931, Перніц біля Відня, Австрійська Республіка) — український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За гетьманату — посол України в Австрії. Частково публікувався під псевдонімами «В. Правобережець», «Nobilis Ruthenus», «Василь Безрідний». Автор праць «Данило Братковський» (1909), «Генерал артилерії Великого Князівства Литовського» (1909), «Шляхта на Україні» ((пол.), 1909), «Аріянський соймик в Киселені в маю 1638» (1910), «Z dziejw Ukrainy» ((пол.), 1912), «Україна на переломі 1657-1669» (1920), «Лист до братів-хліборобів» (1926).
Твори Липинського зробили справжню революцію проти народницького світосприйняття та позбавили його монопольних позицій у формуванні політичних орієнтирів українського громадянства, а історичні праці започаткували формування державницької школи в українській історіографії та суспільній думці.