Портал:Війна/Вибрані списки/Архів

2023

1 березня

Список найрезультативніших командирів підводних човнів Німеччини — містить прізвища німецьких командирів підводних човнів, які в роки Першої та Другої світових воєн затопили найбільшу кількість ворожих та нейтральних кораблів і суден за показником сумарної водотоннажності в порядку зростання. Зазначені у списку цифри водотоннажності (й кількість затоплених суден) серед дослідників-істориків досі є спірним показником.

#	Фото	Ім'я (роки життя)	Стисла біографія	Підводні човни	Кількість патрулів	Потоплено суден (кораблів)	Сумарна водотоннажність
1		Отто Кречмер (1912–1998)	Найрезультативніший командир підводного флоту за часів Другої світової війни. В роки світового конфлікту на підводних човнах U-23 і U-99 здійснив 16 бойових походів, потопив 47 кораблів та суден сумарною водотоннажністю 273 043 GRT. Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям і мечами (1941). У березні 1941 року захоплений у полон та до кінця війни провів у таборі для військовополонених у Канаді. 1955 році приєднався до Бундесмаріне, був начальником штабу Командування об'єднаних військово-морських сил НАТО на підступах до Балтійського моря (COMNAVBALTAP). У вересні 1970 року звільнений у званні адмірал флотилії.	U-35 U-23 U-99	16	47	273 043 тонни
::::::::Докладніше	…	…	…	…	…	…	…

1 червня

Державний секретар оборони (Велика Британія) (англ. Secretary of State for Defence) або неформально міністр оборони Великої Британії (англ. Defence secretary) — державний секретар в уряді Сполученого Королівства, посада якого існує з 1964 року, який відповідає за діяльність Міністерства оборони держави. Чинний державний секретар є членом Кабінету міністрів Сполученого Королівства, шостим у міністерському рейтингу. Посада державного секретаря оборони була заснована 1 квітня 1964 року з утворенням нового міністерства оборони. Одночасно були скасовані посади міністра оборони, першого лорда Адміралтейства, держсекретаря з питань війни та державного секретаря з авіації, а окремі посади британських збройних сил були скасовані, а їх функції передані Міністерству оборони.
Повноваження Державного секретаря оборони Великої Британії, аналогічно до того, що в багатьох інших країнах зазвичай називають міністром оборони, включають:

• військові стратегічні та оборонні операції. Держсекретар є членом Ради національної безпеки та головою Ради оборони, яку монарх уповноважив здійснювати керівництво збройними силами;
• нагляд за оборонною розвідкою;
• відносини з міжнародними партнерами, включаючи НАТО;
• оборонна політика (зокрема програма ядерної зброї «Трайдент»), забезпечення ресурсами та планування;
• комунікації у питаннях оборони.
  

Державний секретар оборони::::::::Докладніше

Зображення		Ім'я (роки життя)	Час у посаді		Тривалість перебування
		Бен Воллес Ben Wallace (нар.1970)	24 липня 2019	в посаді	3 роки, 3 місяці та 25 днів (на 18.11.2022)

1 жовтня

Озброєння та військова техніка армії США (англ. List of equipment of the United States Army) — перелік озброєння, військової техніки, зброї та спеціального оснащення, що перебуває на озброєнні у Сухопутних військах Сполучених Штатів Америки.::::::::Докладніше

Зброя

Зброя

Назва	Фото	Тип	Модифікації	Калібр	Походження	Прим.
Стрілецька зброя
Пістолети
M9		самозарядний пістолет	M9A1, M9A3	9×19 мм Парабелум	Італія	стандартна службова зброя
P226		самозарядний пістолет	P226, P226R, P228 та P229 (M11 Mod 0)	9×19 мм Парабелум	Швейцарія

2024

1 січня

Список лінійних кораблів Великої Британії — перелік лінійних кораблів, які перебували на озброєнні Королівського військово-морського флоту Великої Британії.
У 1907 році, до революції у військово-морській справі, спричиненої появою «Дредноута», при будівництві якого був реалізований так званий принцип «all-big-gun» («усі гармати великі»), Королівський флот Великої Британії мав 62 лінкори, що перебували або на озброєнні, або на стадії будівництва, маючи перевагу у 26 кораблів у порівнянні з Францією та 50 — з Німецькою імперією. Поява дредноута в 1906 році викликала гонку озброєнь із серйозними стратегічними наслідками, оскільки країни будували власні дредноути. Володіння сучасними бойовими кораблями було не тільки життєво важливим для військово-морської могутності, але й представляло становище нації у світі. Німеччина, Франція, Російська імперія, Японія, Італія, Австро-Угорщина та Сполучені Штати — всі вони почали програми будівництва дредноутів; держави другого рангу, включаючи Османську імперію, Аргентину, Бразилію та Чилі, що не мали власні потужності у будівництві кораблів такого класу, замовляли будівництво дредноутів на британських та американських верфях.::::::::Докладніше

Лінійні кораблі Великої Британії

№ з/п	Бортовий номер	Зображення	Назва	Тип	Водотоннажність	Закладений	Спущено на воду	Введено в експлуатацію	Статус	Прим.
Пре-дредноути
1			«Ройял Соверен»	«Ройял Соверен»	15 830 тонн	30 вересня 1889	26 лютого 1891	31 травня 1892	7 жовтня 1913 року проданий на брухт
2			«Худ»			12 серпня 1889	30 липня 1891	1 червня 1893	4 листопада 1914 року затоплений як блокшив у Портлендській бухті

1 квітня

Голова радянського військового відомства — вища посадова особа у Збройних силах СРСР, що існувала під різною назвою протягом 1917–1991 років. Після захоплення влади більшовиками шляхом збройного повстання проти Тимчасового Уряду Російської республіки 7 листопада 1917 року та проголошення Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки був утворений Комітет з військових і морських справ, який незабаром було перейменовано на Раду народних комісарів (РНК) з військових і морських справ. З утворенням першого уряду СРСР 6 липня 1923 року був створений Народний комісаріат з військових та морських справ СРСР, який очолював Народний комісар оборони СРСР. Пізніше, у різні роки назва посади змінювалася, як і сам вищий орган військового управління СРСР.::::::::Докладніше

#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	В посаді			Стисла біографія
			Початок	Кінець	Час
—		Комітет народних комісарів з військових і морських справ	8 листопада 1917	15 листопада 1917	7 днів	колегіальний орган управління
1		Подвойський М. І. (4 (16) лютого 1880 — 28 липня 1948)	15 листопада 1917	13 березня 1918	118 днів	український радянський державний та військовий діяч російського комуністичного режиму в Україні. Нарком з військових справ РРФСР (листопад 1917 — березень 1918). Член Комітету революційної оборони Петрограда (лютий — березень 1918), член Реввійськради Республіки (вересень 1918 — липень 1919) та одночасно (січень-вересень 1919) — нарком військової ради Української РСР, член Реввійськради 7-ї армії Західного фронту (жовтень — грудень 1919), 10-ї армії Кавказького фронту (січень — березень 1920)