Портал:Каталонія/Історія Каталонії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Кортс каталанас» — каталонський парламент, мініатюра сер. XV ст.

Перші поселення доісторичної людини на території сучасної Каталонії датуються початком середнього палеоліту.

В античну епоху (у 1-му тис. до н.е.) Іберійський півострів заселяли іберійці, які зазнали кельтських впливів. У цей самий час відбувається колонізація узбережжя фінікійцями та карфагенянами. У 269 р. до н.е. ріка Ебро стала першим військовим кордоном між Карфагеном та Римом. Як наслідок Пунічних війн уся територія нинішньої Каталонії увійшла до іберійських провінцій Риму.

З падінням Римської імперії (476 р.) на каталонських землях утверджуються вестготи. Вестготське королівство не являло собою стійкого державного утворення. За вестготів відбуваються численні сутички та збройні конфліким, зокрема й перше повстання з метою виокремлення земель сучасної у Каталонії у окреме королівство під проводом герцога Паулюса у 672 р.

На початку VIII ст. Іберійський півострів зазанає берберо-мусульманської навали, втім уже до кінця цього століття над каталонськими землями встановлюють контроль франкські королі, які ділять їх на графства.

З 877 р. на території Каталонії існує Барселонське графство, якому на короткий період (за життя графа Вільфреда) вдається об'єднати більшість каталонських земель. Протягом Х — поч. ХІІ ст. відбувається підсилення і централізація Барселонського графства. У цей же час у письмових документах вперше згадується термін Каталонія.

У 1137 році Каталонія об'єднується з королівством Арагон. Подальше правіння королів Якова І Завойовника (12131276 р.р.) та Петра ІІІ Великого (12761285 р.р.) вважається золотим часом каталонської історії, коли проводиться експансійна зовнішня політика, а всередині королівства пануючими стають каталанська мова і культура, розвиваються мистецтво і література. Цей сприятливий для розвитку Каталонії період тривав у цілому до середини XIV ст., після чого, як наслідок внутрішніх (зокрема переривання престолонаслідування), так і зовнішніх (у першу чергу, підсилення Кастилії), Каталонія стає провінцією об'єднаної Іспанії (з 1479 р.), що закріплює династійний шлюб Ізабели Кастильської та Фердинанда ІІ Арагонського у 1492 р.

До 1714 р. Каталонії значною мірою вдавалось зберігати відносну політичну самостійність, але внаслідок Війни за іспанську спадщину, зокрема битви під Барселоною (11 вересня 1714 р.), в якій ерцгерцог Карл VI, підтримуваний каталонською знаттю програв іспанську корону Філіпу V — першому Бурбону на іспанському троні. Права Арагонського королівства скасовувалися.

У XVIII ст. на каталонських землях іспанський уряд проводить жорстку централізаторську політику. У цей же час активно зароджується і розвивається капіталізм, який завдяки торгівлі з Америкою дає надприбутки.

З середини XIX ст. в Каталонії під проводом Баланті Алміраля поширюється каталонський національний сепаратистський рух, підтримуваний каталаномовною інтелігенцією, закладено підвалини теорії каталонського націоналізму (або каталанізму).

Під час Іспанської революції у 193234 р.р. та 193639 р.р. Каталонія користується автономію. З встановленням режима Франко (1939 р.) каталонську автономію було скасовано. Лише після повалення диктаторського франкістського режиму каталонську автономію було відновлено (вересень 1977 р.), що законодавчо було закріплено у Конституції Іспанії 1978 р.

18 червня 2006 р. у Каталонії відбувся референдум, за результатами якого 74 % тих, що проголосували, підтримали більшу самостійність своєї автономії, зокрема у правовій сфері. У теперішній час за правовим статусом Каталонія є однією з найбільш самостійних автономій у Євросоюзі.

< Читати далі

Доісторична епоха та давня історія – Доісторична епоха в історії КаталоніїІберійціКарфагенКарфагеняни на Іберійському півостровіПунічні війни (Друга Пунічна війна) • ФінікіяДавні греки (ЕмпоріонРодіс) • Завоювання Іберійського півострова Римом.


Вестготи та арабське завоювання – Вестготи (АтаульфГерцог Паулюс) • Арабське завоювання (Аль-АндалусКордовський халіфат).


Портрет Якова І Арагонського, виставлений у Палаці Женералітату Валенсії.

Формування та унезалежнення каталонських земель – Іспанська МаркаБарселонське графствоВільфред ВолохатийБуррель ІІРамон Баранґе І СтарийРамон Баранґе ІІІРамон Баранґе IVАрагонське королівствоЯків І АрагонськийКоролівство ВаленсіяКоролівство МальоркаЯків ІІ МальоркськийПетро III Арагонський ВеликийАльфонс ЩедрийЯків ІІ АрагонськийПетро IV ЦеремоннийМартин І ГуманнийФердинанд І АрагонськийАльфонс V ВеликодушнийФердинанд II Арагонський КатоликІзабелла Кастильська.


Інтеграція в Союз Кастилії та Арагону, завоювання Каталонії – Карл І ІспанськийФіліп ІІВійна ЖенцівКаталонська РеспублікаПіренейський договірВійна за іспанський спадокУтрехтський мирВзяття БарселониФіліп VКарл VI ГабсбурґДекрети Нуева Планта.


Новітній час – Маріано Альварес де КастроФранцузький домініон у КаталоніїКарлістські війниКаталонський націоналізмКлопотання про захистЖуакім Рубіо-і-ОсБаланті Алміраль та Каталонський конгресАнрік Прат-да-ла-РібаФрансеск КамбіЖузеп Пуч-і-Кадафалк.


XX століття — сучасність – Алехандро ЛерруКаталонська співдружністьФрансеск Масія та партія Каталонська державаЖанаралітатРеспубліканська лівиця КаталоніїЛюїс КумпаньшІспанська громадянська війнаДиктатура ФранкоАсамблея КаталоніїЖузеп ТарраделясТерра ЛіураЖорді ПужолПаскуал МарагальХосе МонтільяСтатут автономії 2006 р.Суверенітет і прогресПлатформа за право виборуРеферендум щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун.


Визначні історики – Жаума СафонПера ТумікВіктор Балаге.