Темуджи́н (Temüǰin, Тэмүүжин; 铁木真; Tiěmùzhēn); *1155 р. — †18 серпня 1227 р.) — монгольський державний, політичний і військовий діяч. Засновник і перший великий хан (1206—1227) Монгольської імперії, найбільшої імперії у всесвітній історії. Представник роду Борджигінів. Патріарх династії Чингізідів. Протягом 1186—1205 років об'єднав усі монгольські племена. У 1223 р. відрядив військо до Кавказу й степів Причорномор'я, що розбило руських князів і половців на Калці (у наслідку монголо-татарського нашестя спричинено було занепад Київської Русі). На момент смерті керував гігантською державою, що простягалася від Японського моря до Каспійського моря. В Монголії та Китаї вшановується як національний герой Монгольське тронне ім'я «хан Чінґис» (Činggis Qaγan, Чингис хаан, МФА [tʃiŋɡɪs xaːŋ]; 成吉思汗; Chéngjísī hán), що закріпилося в європейських мовах як Чингісхан:::::::::::::::: Докладніше
