Портал:Нацистська Німеччина/Вибрані статті/Архів
2018[ред. код]
7 квітня[ред. код]
Вільгельм Густлофф (нім. Wilhelm Gustloff) — пасажирське круїзне судно, побудоване на верфі «Блом & Фосс» в Гамбурзі для німецького державного туристичного об'єднання «Сила через радість» (нім. Kraft durch Freude - KdF). Судно було спущено на воду 5 травня 1937 р. З початком війни «Вільгельм Густлофф» був переобладнаний на шпитальне судно і приписаний до ВМС Німеччини, де він офіційно отримав статус госпітального судна. Судно було перефарбовано на білий колір і позначено червоними хрестами, що мало захистити його від нападу згідно з Гаазькою конвенцією. В ніч на 30 січня 1945 року під час евакуації мирного населення східної Пруссії в Балтійському морі судно атакував радянський підводний човен С-13 капітана 3-го рангу Олександр Маринеско. Від трьох торпед, які влучили в нього, «Вільгельм Густлофф» затонув, що коштувало життя близько 9 000 людей. Майже половина з них були дітьми. Ця трагедія за кількістю загиблих вважається найстрашнішою в історії мореплавства.::::::::::::::::Докладніше.
29 вересня[ред. код]
Дивна війна — період Другої світової війни з 3 вересня 1939 року по 10 травня 1940 року на Західному фронті. Вперше назва Phony War (укр. фальшива, несправжня війна) була використана американськими журналістами 1939 року. Авторство французького відповідника Drôle de guerre (укр. дивна війна) належить перу французького журналіста Ролана Доржелеса. Таким чином було підкреслено характер бойових дій між ворогуючими сторонами — майже повна їх відсутність (за винятком бойових дій на морі). Ворогуючі сторони вели лише бої місцевого значення на франко-німецькому кордоні, переважно перебуваючи під захистом оборонних ліній Мажіно і Зігфріда. Період «Дивної війни» повною мірою було використано німецьким командуванням як стратегічну паузу. Це дозволило Німеччині успішно завершити Польську кампанію, реалізувати план окупації Данії і Норвегії, а також підготувати вторгнення до Франції..::::::::::::::::Докладніше.
2019[ред. код]
31 жовтня[ред. код]
Операція «Нептун» (англ. Operation Neptune) — морська десантна операція з висадки союзників у Нормандії під час Другої світової війни. Вторгнення союзників до Європи розпочалося 6 червня 1944 року (День «Д») висадкою десанту на французьке узбережжя й проводилося у два основні етапи: висадки повітряного десанту з 24 000 парашутистів у тиловій зоні військ вермахту та морського десанту на ділянці, на 5 основних секторів вторгнення: «Юта», «Омаха», «Голд», «Джуно» та «Сорд».
Вторгнення союзників відбувалося з різним ступенем успіху. Якщо на більшості плацдармів союзники мали значні досягнення, і в цілому десанту пощастило в ході висадки на ворожий берег з перших хвилин опанувати ініціативою та створити плацдарми, то на ділянці «Омаха» ситуація майже вийшла з-під контролю й висадка американських військ перетворилася на справжнє пекло для десантників. Із самого початку успіх операції «Нептун» опинився під загрозою, але десантники спромоглися прорватися крізь берегові оборонні позиції німців та створити окремі осередки опору. Висадка морського десанту в Нормандії стала найбільшою у світовій історії морською десантною операцією з одночасного перекидання морем 156 000 військових, за підтримки 195 700 особового складу флоту та одночасним залученням майже 7 000 бойових і транспортних суден усіх типів та видів.::::::::::::::::Докладніше.
2020[ред. код]
1 травня[ред. код]
План «Гельб» (нім. Fall Gelb — Жовтий план) — кодова назва німецького плану блискавичної війни проти Бельгії, Нідерландів, Люксембургу і Франції в 1940 році.
Перший варіант, відомий як «План ОКГ», мав суто позиційний характер і передбачав встановлення фронту по річці Сомма. Спочатку, через несприятливі метеорологічні умови, його виконання було кілька разів відкладено, а після критичного аналізу і наслідків «Мехеленського інциденту» повністю замінено іншим варіантом плану, відомим як «План Манштейна». Цей варіант плану передбачав повну перемогу і був успішно реалізований 10 травня 1940 року в першій фазі Французької кампанії. В результаті німецькі війська в стислі терміни повністю окупували територію Бельгії, Нідерландів, Люксембургу та Північної Франції.:::::::::::::Докладніше.
1 грудня[ред. код]
Sonderaktion Lublin (укр. «Спецоперація Люблін») — репресивна акція, спрямована проти інтелігенції Любліна, проведена німецькими окупантами в листопаді 1939 року. Акцію започаткували масові арешти, від яких постраждали кілька сотень представників соціальної та інтелектуальної еліти Любліна. Німці заарештували, зокрема, двох єпископів та членів Люблінської архідієцезії, усіх присутніх у місті викладачів Люблінського католицького університету, а також численних учителів, юристів, чиновників та студентів. Більшість ув'язнених за деякий час відпустили додому. Втім, близько 70 поляків розстріляли, а ще кілька десятків вивезли до концтаборів. Назву Sonderaktion Lublin цим подіям дали польські історики.::::::::::::::Докладніше.
2021[ред. код]
1 червня[ред. код]
88-мм зенітна гармата FlaK 18/36/37/41 (нім. 8,8-cm-Flugabwehrkanone) — німецька зенітна гармата часів Третього Рейху. Активно використовувалася проти авіації та танків на всіх фронтах з початку і до самого кінця Другої світової війни. 88-мм зенітна гармата, була вдалим зразком універсальної зброї, що гармонійно поєднала в собі високу дальність ураження, швидкий темп і точність стрільби, з відносно невеликою вагою та простотою конструкції. Вона не поступалася аналогам, що мали на озброєнні війська противника, але й завоювала собі майже легендарну славу, як ефективна універсальна гармата, однаково грізна для літаків і танків противника.:::::::::::::::: Докладніше
2022[ред. код]
1 березня[ред. код]
Операція «Вінтергевіттер» (нім. Wintergewitter — Зимова гроза, також використовується назва Коте́льниковська опера́ція) (12 грудня — 23 грудня 1942 року) — операція німецьких військ з виведення з оточення 6-ї армії Фрідріха Паулюса в районі Сталінграду. Планування та проведення операції було покладене на групу армій «Дон» під командуванням Еріха фон Манштейна. Активні наступальні дії Червоної армії на лівому крилі групи армій «Дон» з небезпекою прориву в напрямку Ростова змусили німецьке командування терміново укріплювати фронт та достроково припинити операцію.
З радянського боку — Коте́льниковська опера́ція (12 — 30 грудня 1942) — військова операція радянських військ на лівому крилі Сталінградського фронту, метою якої була протидія спробам військ Вермахту розблокувати оточену в районі Сталінграда 6-ту армію.:::::::::::::::: Докладніше
1 жовтня[ред. код]
26-та винищувальна ескадра «Шлагетер» (нім. Jagdgeschwader 26 (JG 26) «Schlageter») — винищувальна ескадра Люфтваффе за часів Другої світової війни. Отримала свою назву на честь відомого німецького ветерана Першої світової війни і члена Фрайкора Альберта Лео Шлагетера, що був страчений французами в 1923 році за саботаж. JG 26 була однією з двох винищувальних ескадр Люфтваффе, що практично постійно билася на Західному фронтові Другої світової війни. Окремі групи та ескадрильї брали участь у бойових діях на Східному фронті, Середземномор'ї, Балканах, у Північній Африці та в Італії.
Упродовж двох років JG26, маючи не більше 124 винищувачів у своєму складі одночасно, беззаперечно панувала в небі над північною Францією і західною Бельгією. Ескадра билася з літаками західних союзників протягом усієї війни й останній виліт проти англійців здійснила за день до капітуляції Німеччини. З початку 1945 року й до капітуляції нацистської Німеччини 26-та винищувальна ескадра виконувала свій обов'язок, прикриваючи німецькі війська, що билися в північному секторі Західного фронту. Більшість боїв у повітрі німецькі пілоти провели проти британських та канадських льотчиків. Попри катастрофічний стан справ із пальним для винищувачів, ремкомплектом для відновлення пошкодженої техніки та загальною обстановкою в цілому, німецькі пілоти продовжували здійснювати вильоти на переважаючі сили ворога, й боролися до останнього.
За шість років бойових дій у Другій світовій війни 26-та винищувальна ескадра «Шлагетер» записала на свій рахунок приблизно 2700 збитих літаків противника, втративши 763 пілоти (631 у боях, 132 — в авіаційних катастрофах), ще 67 були збиті та потрапили у полон.:::::::::::::::Докладніше
2023[ред. код]
1 березня[ред. код]
Операція «Зільберфукс» (нім. Unternehmen Silberfuchs, операція «Чорнобурка»; фін. Hopeakettu) — спільна наступальна операція німецьких та фінських військ у Лапландії, на північному фланзі німецько-радянської війни. Тривала з 29 червня до 17 листопада 1941 року. Мета операції — захоплення Мурманська, стратегічно важливого радянського морського порту.
Операцію «Зільберфукс» планувалося провести у два етапи. На першому етапі в ході операції «Реннтір» німецькі гірські війська, що виділялися для проведення наступальної операції на Мурманськ, з території окупованої Норвегії мали захопити під свій контроль регіон Петсамо з його нікелевими шахтами. На другому етапі німецько-фінські війська, за задумом, мали завдати одночасно удари з двох напрямків: в операції «Платинфукс» на північному фланзі планувався наступ німецького гірського корпусу «Норвегія» безпосередньо на Мурманськ, а на південному фланзі за задумом операції «Полярфукс» силами німецького 36-го командування особливого призначення у взаємодії з частинами 3-го фінського корпусу планувалось захоплення міста Кандалакша з подальшим виходом на узбережжя Білого моря.
За результатами тривалого наступу німецько-фінському командуванню частково вдалося виконати поставлені задачі, проте запеклий опір військ Червоної армії зірвав стратегічний задум противника й до листопада 1941 року лінія фронту стабілізувалась. Бої місцевого значення точились на поодиноких напрямках до 1944 року.::::::::: Докладніше
1 листопада[ред. код]
U-47 — німецький підводний човен типу VII B, що входив у склад Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 25 лютого 1937 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 29 жовтня 1938 року, 17 грудня 1938 року корабель увійшов у склад ВМС нацистської Німеччини.
U-47 належав до німецьких підводних човнів типу VII B, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. З моменту введення ПЧ у стрій його командиром був капітан-лейтенант Гюнтер Прін. За два тижні до початку Другої світової війни підводний човен вийшов у визначений район у Північній Атлантиці для проведення атак на транспортних комунікаціях противника. Із 3 вересня 1939 року, коли на морі розпочався період активних бойових дій, і до останнього походу в лютому — березні 1941 року U-47 здійснив 10 бойових походів в Атлантичному океані, ставши одним із найрезультативніших підводних човнів Крігсмаріне. Підводний човен потопив 30 суден противника сумарною водотоннажністю 162 769 брутто-регістрових тонн та британський лінійний корабель «Роял Оук» (водотоннажність 29 150 тонн), а також пошкодив ще 8 суден (62 751 тонна).
7 березня 1941 року U-47 зник у Північній Атлантиці південніше Ісландії. Обставини його загибелі до цього часу невідомі.:::::::::Докладніше