Посвірж оливковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Посвірж оливковий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Посвірж (Sicalis)
Вид: Посвірж оливковий
Sicalis olivascens
(D'Orbigny & Lafresnaye, 1837)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Emberiza olivascens
Посилання
Вікісховище: Sicalis olivascens
Віківиди: Sicalis olivascens
EOL: 1050272
ITIS: 563000
МСОП: 103838515
NCBI: 460222

Посві́рж оливковий[2] (Sicalis olivascens) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 14 см. У самців голова, нижня частина тіла і хвіст зеленувато-жовті, шия, спина і крила сіруваті. Самиці і молоді птахи мають подібне, однак дещо блідіше забарвлення.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[3]

  • S. o. salvini (Chubb, C, 1919) — Анди на півночі Перу (від Кахамарки до Уануко, Хуніна і Аякучо);
  • S. o. chloris Cabanis, 1846 — західні схили Перуанських Анд (на південь від Анкаша) і північне Чилі (на південь до Кокімбо);
  • S. o. olivascens (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — Анди на південному сході Перу (Куско), на заході Болівії та на північному заході Аргентини (на південь до Мендоси).

Чагарниковий посвірж раніше вважався підвидом оливкового посвіржа, однак був визнаний окремим видом.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Оливкові посвіржі мешкають в Перу, Болівії, Аргентині і Чилі. Вони живуть у високогірних чагарникових і кактусових заростях та на високогірних луках пуна. Зустрічаються на висоті від 2500 до 3800 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням, а також травою, дрібними плодами і комахами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Sicalis olivascens. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 12 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 12 лютого 2022.