Посольок (Пестовський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
присілок Посольок
Посёлок
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Новгородська область
Муніципальний район Пестовський район
Поселення Богословське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 49232807045
Код ЗКТМО: 49632407301
Основні дані
Населення 13
Поштовий індекс 174540
Географічні координати: 58°40′40″ пн. ш. 35°27′29″ сх. д. / 58.67778000002777361° пн. ш. 35.45809000002777367° сх. д. / 58.67778000002777361; 35.45809000002777367Координати: 58°40′40″ пн. ш. 35°27′29″ сх. д. / 58.67778000002777361° пн. ш. 35.45809000002777367° сх. д. / 58.67778000002777361; 35.45809000002777367
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Посольок (Росія)
Посольок
Посольок

Посольок (Новгородська область)
Посольок
Посольок

Мапа

Посольок (рос. Посёлок) — присілок в Пестовському районі Новгородської області Російської Федерації.

Населення становить 13 осіб. Входить до складу муніципального утворення Богословське сільське поселення.

Історія

[ред. | ред. код]

Від 2004 року входить до складу муніципального утворення Богословське сільське поселення[1]

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
2009[2]2010[3]
3013
10
20
30
40
2009
2010

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Закон Новгородской области от 22 декабря 2004 года N 369-ОЗ «Об установлении границ муниципальных образований, входящих в состав территории Пестовского муниципального района, наделении их статусом городского и сельских поселений, определении административных центров и перечня населенных пунктов, входящих в состав территорий поселений». Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
  2. Генеральный план Богословского сельского поселения. Численность населения на начало 2009 года. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.
  3. Всероссийская перепись населения 2010 года. 12. Численность населения муниципальных районов, поселений, городских и сельских населённых пунктов Новгородской области. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014.