Постолатьєв Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Постолатьєв
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Володимирович
Постолатьєв
Народження 25 серпня 1979(1979-08-25) (44 роки)
  Нижнє, Попаснянський район, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР[1]
Зріст 188 см
Вага 83 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Номер 18
Юнацькі клуби
Україна ЛВУФК
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000—2004 Україна «Зірка» (Кір) 108 (16)
2004—2005 Україна «Зоря» (Л) 30 (9)
2005—2007 Україна «Таврія» (С) 9 (0)
2006 → Україна «Оболонь» 6 (0)
2006 → Україна «Закарпаття» 18 (1)
2007 Україна «Спартак» (ІФ) 12 (4)
2007—2008 Україна «Десна» 25 (10)
2008 Україна ПФК «Олександрія» 14 (3)
2009—2010 Узбекистан «Кизилкум» 17 (8)
2011—2012 Україна «Арсенал» (БЦ) 26 (10)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Володимир Володимирович Постолатьєв (нар. 25 серпня 1979) — український футболіст, нападник.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Початок кар'єри. «Зірка» (Кіровоград)[ред. | ред. код]

Вихованець Львівського училища фізичної культури. У дорослому футболі дебютував у клубі «Податкова академія» (Ірпінь), який виступав в аматорському чемпіонаті України. В команді відіграв 3 сезони. Влітку 2000 року підписав перший професіональний контракт — з «Зіркою». Дебютував у футболці кіровоградців 4 серпня 2000 року в переможному (2:0) домашньому поєдинку 3-о туру Першої ліги проти івано-франківського «Прикарпаття». Володимир вийшов на поле на 62-й хвилині, замінивши Саміра Гасанова[2]. Дебютним голом за «Зірку» відзначився 18 серпня 2000 року на 71-й хвилині програного (2:4) доманього поєдинку 5-о туру Першої ліги проти дніпропетровського «Дніпра-2». Постолатьєв вийшов на поле на 65-й хвилині, замінивши Сергія Лактіонова[3]. У сезоні 2002/03 років допоміг кіровоградцям вийти до Вищої ліги, в якій дебютував 12 липня 2003 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 1-о туру проти київського «Арсеналу». Володимир вийшов на поле на 82-й хвилині, замінивши Олексія Дерипапу[4]. Дебютним голом у Вищій лізі відзначився 27 вересня 2003 року на 6-й хвилині нічийного (2:2) домашнього поєдинку 10-о туру проти маріупольського «Іллічівця». Постолатьєв вийшов на поле в стартовому складі, а на 56-й хвилині його замінив Ярослав Вишняк[5]. Протягом чотирьох сезонів, проведених у кіровоградській команді був гравцем основної обойми. За цей час у Першій та Вищій лізі чемпіонату України провів 108 матчів та відзначився 16-а голами, ще 5 поєдинків провів у кубку України.

«Зоря» й «Таврія»[ред. | ред. код]

Напередодні старту сезону 2004/05 років перейшов до «Зорі». Дебютував у футболці луганців 24 липня 2004 року в переможному (4:2) виїзному поєдинку 2-о туру Першої ліги проти вінницької «Ниви». Володимир вийшов на поле в стартовому складі, на 53-й хвилині відзначився дебютним голом, а на 79-й хвилині його замінив Ярослава Комара[6]. У «Зорі» став основним гравцем, відіграв повний сезон. За цей час у Першій лізі зіграв 30 матчів (9 голів), ще 2 поєдинки провів у кубку України.

У 2005 році прийняв запрошення «Таврії». Дебютував за сімфеопольців 12 липня 2005 року в переможному (3:1) виїзному поєдинку 1-о туру Вищої ліги проти дніпропетровського «Дніпра». Постолатьєв вийшов на поле в стартовому складі, а на 74-й хвилині його замінив Сергій Сібіряков[7]. Дебютним голом у складі «кримців» відзначився 13 серпня 2005 року на 62-й хвилині переможного (4:0) виїзного поєдинку 1/32 фіналу кубку України проти харківського «Газовика-ХГВ». Володимир вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Юрія Селезньова[8]. У першій частині сезону регулярно грав за першу команду сімферопольців: у Вищій лізі провів 9 матчів (ще в 7-и матчах відзначився 4-а голами в першості дублерів), а також зіграв 3 поєдинки (2 голи) в кубку України. У середині лютого керівництво «Таврії» виставило Володимира Постолатьєва на трансфер[9].

«Оболонь» та «Закарпаття»[ред. | ред. код]

Навесні 2006 року був орендований «Оболоню». Дебютував за «пивоварів» 30 березня 2006 року в переможному (3:1) виїзному поєдинку 21-о туру Першої ліги проти київського «Динамо-2». Володимир вийшов на поле на 74-й хвилині, замінивши Олега Теплого, а на 86-й хвилині отримав жовту картку[10]. У команді основним гравцем не був, зіграв у 6-и матчах Першої ліги, але жодного разу не виходив у стартовому складі.

У 2006 році був орендований до кінця сезону «Закарпаттям»[11]. Дебютував у складі ужгородців 21 липня 2006 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 1-о туру Першої ліги проти черкаського «Дніпра». Постолатьєв вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[12]. Єдиним голом у складі закарпатців відзначився 9 вересня 2006 року на 13-й хвилині переможного (2:1) виїзного поєдинку 9-о туру Перої ліги проти дніпродзержинської «Сталі». Постолатьєв вийшов на поле в страртовому складі, а на 85-й хвилині його замінив Олексій Моргунов[13]. У «Закарпаття» грав регулярно, у першій частині сезону провів 16 матчів, але результативністю не вражав (1 гол). Під час зимової перерви сезону 2006/07 кервництво ужгородців вирішило відмовитися від послуг гравця.

«Спартак» та «Десна»[ред. | ред. код]

У 2007 році працевлаштувався в «Спартаку». Дебтував за івано-франківську команду 11 квітня 2007 року в програному (1:3) виїзному поєдинку 26-о туру Першої ліги проти чернігівської «Десни». Володимир вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[14]. Дебютним голом за «спартаківців» відзначився 27 квітня 2007 року на 13-й хвилині переможного (4:2) домашнього поєдинку 29-о туру Першої ліги проти луцької «Волині». Постолатьєв вийшов на поле в стартовому складі, а на 90-й хвилині його замінив Андрій Олійник[15]. У футболці «Спартака» провів 12 поєдинків, у яких відзначився 4-а голами.

Напередодні старту сезону 2007/08 років перейшов у «Десну». Дебютував за чернігівську команду 19 липня 2007 року в переможному (2:0) виїзному поєдинку 1-о туру Першої ліги проти буртинського «Енергетика». Володимир вийшов на поле в стартовому складі, на 35-й хвилині відначився дебютним голом, на 53-й хвилині отримав жовту картку, а на 87-й хвилині його замінив Олександр Яловець[16]. У команді відіграв один сезон, за цей час у першій лізі відіграв 25 матчів та відзначився 10-а голами

«Олександрія» та вояж до Узбекистану[ред. | ред. код]

Влітку 2008 року підсилив ПФК ПФК «Олександрію». Дебютував у футболці «професіоналів» 1 серпня 2008 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 3-о туру Першої ліги проти харківського «Геліоса». Володимир вийшов на поле на 62-й хвилині, замінивши Олега Мельника[17]. Дебютним голом за олександрійців відзначився 6 серпня 2008 року на 12-й хвилині переможного (2:0) виїзного поєдинку 2-о попереднього раунду кубку України проти дніпродзержинської «Сталі». Постолатьєв вийшов на поле в стартовому складі, а на 79-й хвилині його замінив Денис Понопмар[18]. Дебютним голом за «професіоналів» у Першій лізі відзначився 18 вересня 2008 року на 57-й хвилині (реалізував пенальті) переможного (1:0) домашнього поєдинку 9-о туру Першої ліги проти ужгородського «Закарпаття». Володимир вийшов на поле в стартовому складі, а на 90-й хвилині його замінив Радченко[19]. У команді провів літньо осінню частину сезону 2008/09. За цей час у Першій лізі за «Олександрію» зіграв 14 матчів та відзначився 3-а голами, ще 4 матчі (2 голи) провів у кубку України.

Під час зимової перерви сезону 2008/09 рокуів залишив «професіоналів» та виїхав до Узбекистану. Виступав в узбецькій Суперлізі за «Кизилкум»[20][21]. У команді провів два сезони, за цей час у чемпіонаті відіграв 46 матчів та відзначився 12-а голами.

«Арсенал» (Біла Церква) та заверення кар'єри[ред. | ред. код]

На початку лютого 2011 року повернувся в Україну та підписав контракт з «Арсеналом»[22]. Дебютував за білоцерківський колектив 4 квітня 2011 року в переможному (1:0) виїзному поєдинку 24-о туру Першої ліги проти бурштинського «Енергетика». Постолатьєв вийшов на поле в стартовому складі, а на 82-й хвилині його замінив Руслан Івашко[23]. Дебютним голом за «канонірів» з Київщини відзначився 10 квітня 2011 року на 59-й хвилині переможного (3:1) домашнього поєдинку 25-о туру Першої ліги проти харківського «Геліоса». Постолатьєв вийов на поле в стартовому складі, а на 86-й хвилині його замінив Юрій Фурта[24]. У другій частині сезону 2011/12 років страждав від травм[25], через які змушений був завершити кар'єру гравця. До моменту заверення кар'єри в «Арсеналі» в першій лізі відіграв 26 матчів (10 голів), ще 1 поєдинок провів у кубку України.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Брат, Максим, також футболіст, виступав на аматорському рівні[26].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ FootballFacts.ru
  2. ↑ «Зірка» (Кіровоград) - «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Зірка» (Кіровоград) - «Дніпро-2» (Дніпропетровськ) [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Зірка» (Кіровоград) - «Арсенал» (Київ) [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Зірка» (Кіровоград) - «Іллічівець» (Маріуполь) [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ «Нива» (Вінниця) - «Зоря» (Луганськ) [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ «Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Таврія» (Сімферополь) [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ «Газовик-ХГВ» (Харків) - «Таврія» (Сімферополь) [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ Николай Медин подписал годичный контракт с "Таврией" [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ «Динамо-2» (Київ) - «Оболонь» (Київ) [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ "Таврия" отдала в аренду 4-х игроков [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ «Закарпаття» (Ужгород) - «Дніпро» (Черкаси) (рос.)
  13. ↑ «Сталь» (Дніпродзержинськ) - «Закарпаття» (Ужгород) [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ «Десна» (Чернігів) - «Спартак» (Івано-Франківськ) [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ «Спартак» (Івано-Франськ) - «Волинь» (Луцьк) [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ «Енергетик» (Бурштин) - «Десна» (Чернігів) [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ ПФК «Олександрія» (Олександрія) - «Геліос» (Харків) [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. ↑ «Сталь» (Дніпродзержинськ) - ПФК «Олександрія» (Олександрія) [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  19. ↑ ПФК «Олександрія» (Олександрія) - «Закрапаття» (Ужгород) [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. ↑ Украинский след в Узбекистане [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  21. ↑ Лысюк - в "Кызылкуме", Ершов - в "Алмалыке" [Архівовано 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  22. ↑ Белоцерковский "Арсенал" пополнили бывший вратарь "Динамо" и экс-форвард "Таврии" [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  23. ↑ «Енергетик» (Бурштин) - «Арсенал» (Біла Церква) [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. ↑ «Арсенал» (Біла Церква) - «Геліос» (Харків) [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  25. ↑ Роман Степанков вернулся в белоцерковский "Арсенал" [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  26. ↑ Профіль Макисма Постолатьєва [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] на сайті footballfacts.ru (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Постолатьєв_Володимир_Володимирович&oldid=41604613