Постійне представництво
Постійне представництво — в міжнародному праві орган (місія) представницького характеру, який засновує держава при одній або кількох міжурядових міжнародних організаціях, членом яких вона є. Таке представництво у міжнародній організації має право користуватися прапором та емблемою своєї країни. Правовий статус, характер і обсяг привілеїв та імунітетів постійного представництва та його співробітників регламентують міжнародні угоди, а також законодавство країни перебування.
Постійне представництво — в українському законодавстві, постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.[1]
Представництво може бути визнане постійним, зокрема якщо його діяльність має господарський характер, аналогічна діяльності нерезидента й фактично здійснюється не для нерезидента, а для третіх осіб[2][3]. Але не можна визнати представництво постійним, якщо діяльність представництва не можна ототожнювати з діяльністю материнської компанії[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про затвердження Порядку обліку платників податків і ... | від 09.12.2011 № 1588 (Сторінка 1 з 4). zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 19 липня 2016.
- ↑ Антощук Л. Огляд важливих податкових спорів 2020 [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] / Лариса Антощук // KPMG. — 2020. — 25 березня. — Переглянуто 12 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 2а-16434/12/2670 [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року у справі № 826/8160/15. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Наказ МІНФІНу України [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» від 09.12.2011.
Література[ред. | ред. код]
- В. М. Репецький. Постійне представництво при міжнародній організації // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання[ред. | ред. код]
- Постійне представництво при міжнародній організації [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.