Потушняк Михайло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Потушняк
Ім'я при народженні Михайло Федорович Потушняк
Народився 7 лютого 1946(1946-02-07)
Ужгород, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Помер 1 березня 2009(2009-03-01) (63 роки)
Ужгород, Україна
Громадянство  УРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність археолог, історик, етнограф
Alma mater Ужгородський національний університет
Батько Федір Потушняк
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потушняк.

Михайло Федорович Потушня́к (нар. 7 лютого 1946, Ужгород — пом. 1 березня 2009, Ужгород) — український археолог, історик та етнограф. Син українського письменника, етнографа, археолога, фольклориста, мовознавця Федора Потушняка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Михайло Потушняк народився 7 лютого 1946 року в Ужгороді в сім'ї українського письменника Федора Потушняка. Навчаючись на історичному факультеті Ужгородського державного університету брав активну участь в археологічних експедиціях. У 1966 році опублікував першу працю, присвячену неолітичним старожитностям Закарпаття.

Після закінчення університету в 1969 році працював науковим співробітником кафедри загальної історії Ужгородського університету протягом 1971-1972 років.

З грудня 1972 року Михайло Потушняк працював на посаді молодшого наукового співробітника Інституту археології АН УРСР. У 1985 році — науковий співробітник Ужгородської групи відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР, а з 1993 року — Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України.

З 1972 року розпочав вивчення старожитностей неоліту-енеоліту, очолюючи загін Закарпатської археологічної експедиції. Михайлом Потушняком вперше здійснено охоронні розкопки великими площами в селах Запсонь, Мала Добронь, Дерцен, Серне, Баркасово, Неветленфолу, які значно поповнили джерельну базу, дали можливість відтворити матеріальну і духовну культуру неолітичних племен, суспільний лад, датування.

За час роботи Михайло Потушняк виявив, обстежив та дослідив понад 15 нових пам'яток доби неоліту-енеоліту. Стаціонарні розкопки проведено на поселеннях старчево-крішської культури Запсонь-Мала Гора (1976-1977, 1982) та Серне-Кіш Мезе (1977-1978,1988), багатошарових поселеннях Дерцен-Мала Гора (1975,1978,1983) та Запсонь-Ководомб (1982-1992)[1]. Наслідки широкомасштабних польових досліджень дозволили Потушняку виділити нову археологічну культуру доби середнього неоліту — культуру мальованої кераміки та накреслити етнокультурну ситуацію, що склалася за доби неоліту-енеоліту в північно-східному Потиссі[2].

Досліджував Баденську культуру[3].

Доробок[ред. | ред. код]

Михайло Потушняк автор та співавтор понад 50 розвідок і статей, опублікованих в академічному виданні «Археологія Української РСР», угорських, словацьких, румунських часописах.

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

  • Потушняк М.Ф. Археологічні дослідження Федора Потушняка. Ужгород: Карпати-Ґражда, 2000. 20 с.
  • Потушняк М.Ф. Деякі наслідки дослідження багатошарового поселення Ково Домб поблизу с. Заставне в Закарпатті. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 1995. Вип. 6. 267 с.
  • Пеняк С.І., Попович І.І., Потушняк М.Ф. Звіт Закарпатської археологічної експедиції про наслідки розкопок 1989 року. НА ІА. 1989/231.
  • Потушняк М.Ф. Полгарська і биденська культури Закарпаття. Археология Украинской ССР. - К., 1985. - Т,1. -. С.291-301;
  • Потушняк М.Ф. Неолит Закарпатья: культуры Криш и росписной керамики. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 1. К., 1985
  • Пеняк С.І., Попович І.І., Потушняк М.Ф. Отчёт Закарпатской новостроечной экспедиции о разведках и раскопках 1983 г. Науковий архів Інституту археології НАН України, 1983/5.
  • Потушняк М.Ф. Неолітичне поселення Дякове І на Закарпатті. Археологія, 1979, вип. 30.
  • Пеняк С.И., Попович И.И., Потушняк М.Ф. Отчет об охранных раскопках в зонах новостроек в Закарпатской области УССР в 1977 году. Науковий архів Інституту археологіїНАН України, 1977/18.
  • Балагурі Е.А., Потушняк М.Ф., Пеняк С.І. Звіт. Археологічні дослідження в зонах меліоративних робіт у Виноградівському і Берегівському районах Закарпатської області УРСР 1972 р. Науковий архів Інституту археології НАН України, 1972/97.
  • Потушняк М.Ф. Неолітична стоянка Великі Лази. Доповіді та повідомлення Ужгородського ун-ту, сер.істор., 1958 р., т. 2, с. 63 – 64.
  • Потушняк М.Ф. Неолітична стоянка Підставлинець (біля с.Великі Лази на Закарпатті). Наукові записки Ужгородського ун-ту, сер.істор.-філол., 1958 р., т. 36, с. 180 – 203.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Пеняк Павло. Пам'яті Михайла Потушняка. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2010. Вип. 24. С. 275-276.
  • О. Гаврош. Потушняк Михайло. Потушняки: батько і син: інтерв'ю із сином видат. закарпат. письменника. Закарпатська правда. 1997. 20 груд. С. 7.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Щербей К. І. (м. Ужгород, Україна) Початковий етап зведення городищ у Верхньому Потиссі
  2. ↑ Мацкевий Л.Г. Мальованої кераміки культура // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. К.: В-во «Наукова думка», 2009. 790 с.
  3. ↑ Археологія України. Культура Баден[недоступне посилання]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Потушняк_Михайло_Федорович&oldid=38098178