Православний цвинтар в Черничині
Православний цвинтар в Черничині | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
50°45′22″ пн. ш. 23°53′59″ сх. д.H G O | |
Країна | Польща |
Розташування | Черничин |
Відкрито | 1875 |
Статус | закритий |
Площа | 0,76 га |
Кількість поховань | 30 |
| |
Історія[ред. | ред. код]
Цвинтар парафіальний недіючий, під метелінським лісом, власність Люблінсько-Холмської єпархії польської автокефа́льної правосла́вної це́ркви, у формі чотирикутника на площі 0,76 гектара, без поділу на квартали. Розташування – 950 м на захід від воєводської дороги № 844 Грубешів – Долобичів, 850 м на південний захід від костелу (колишня православна церква), поза сільською забудовою.
На найстаршій мапі Черничина з 1812 року, що збереглаcя, вже видно, що в цьому місці був цвинтар.
Цвинтар греко-католицький в Черничині згадується в документах 1825 року.
Спочатку цвинтарі розташовувалися поряд з храмами. Ймовірно, під час будівництва в Черничині нової греко-католицької церкви в 1771 році та браку місця для нових поховань, було закладено цвинтар поза сільськими забудованнями, а територію навколо церкви впорядкували. [1].
Цвинтар парафіальний православний, закладений близько 1909 року, як продовження греко-католицького цвинтаря.
Цвинтар використовувався до виселення українців в 1947 році під час операції «Вісла».
Опис цвинтаря[ред. | ред. код]
До кінця другої світової війни цвинтар був впорядкований та огороджений дерев'яним парканом з широкою металевою брамою, проїждаючи яку могли в ній розминутися дві підводи.
Могили священників, церковного старости та псаломника.[ред. | ред. код]
В районі двох монументальних надгробків, які, як вважають, були місцем спочинку духовенства, знайдено фрагменти двох таблиць з надгробків із червоного мармуру.
Перша з них, з написом польською мовою, належить о. Михайло Хилевський (1770 — 04.12.1844), парох черничинської греко-католицької парафії (1810 – 1843), канонік холмський, спочиває з дружиною Катажиною, уродженою Слабневич (пом. 1837).
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила о. Михайло Хилевський (1770 — 04.12.1844)
-
Православний цвинтар в Черничині. Фрагмент таблиці з надгробка о. Михайло Хилевський (1770 — 04.12.1844)
Друга таблиця, російською мовою (церковнослов'янська абетка) походить з надгробка о. Ян Потій (07.10.1799 – 08.07.1858), греко-католицького священнослужителя, ректора Холмської семінарії, прелата Холмської кафедральної капітули. Разом з ним були поховані його дружина Марія, уроджена Хилевська (пом. 1867) та онук Еміліан Токель (пом. 1862).
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила о.Ян Потій(07.10.1799 – 08.07.1858)
-
Православний цвинтар в Черничині. Фрагмент таблиці з надгробка о.Ян Потій (07.10.1799 – 08.07.1858)
Історія надгробку церковного старости Конрада Марковича Павлюка та його дружини Матрони. Конрад (Кондрат) Павлюк, син Марека і Тетяни, уродженої Демчуків походив з греко-католицьких родини, нар. 25 вересня 1842 р. у Черничині та Матрона Рибачук, дочка Кондрата та Вікторії, уроджена Піпровська, нар. 20 березня 1842 року в Черничині. Вони одружилися 13 листопада 1859 року о другій годині дня в Черничині. 17-річний Конрад був уже сиротою, 17-річна Матрона мала живих батьків. Подружжя прожило разом 36 років, маючи м.ін. син Яна (Івана) народився 25 вересня 1862 року в Черничині. Після скасування унії в 1875 році вони стали вірними православній церкві. 10 лютого 1891 р. за юліанським календарем (22 лютого 1891 р.) вони веселилися на весіллі сина Яна та невістки Марії, уродженої Стрий, а 21 червня/3 липня 1893 р. дочекалися своєї онуки Катерини (померла 26.09.1971 у Битомі). 20 грудня 1895 р./2 січня 1896 р. на 54 році життя померла Матрона Павлюк, а через рік, 3/15 січня 1897 р., на 55-му році життя помер вдівець Конрад Павлюк. У 1904 році їхні діти поставили батькам вапняковий надгробок, який зберігся до наших часів. Надгробок церковного старости Кодрада Павлюка та його дружини (пом. 1895, 1897), описаний з чотирьох сторін ретельними написами церковнослов'янським алфавітом.
-
Православний цвинтар в Черничині. Могила церковного старости Кодрад Маркович Павлюк (пом.1897). Південь
-
Православний цвинтар в Черничині. Могила церковного старости Кодрад Маркович Павлюк.Захід
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила церковного старости Кодрад Маркович Павлюк.Північ
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила церковного старости Кодрад Маркович Павлюк та його дружини Матрони Павлюк.Схід
Могила дітей вчителя[ред. | ред. код]
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила дітей Бориса,Віри,Дмитра (пом.1903) вчителя Елевферія Цішинського.Південь
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила дітей Бориса,Віри,Дмитра (пом.1903) вчителя Елевферія Цішинського.Захід
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила дітей Бориса,Віри,Дмитра (пом.1903) вчителя Елевферія Цішинського.Схід
Післявоєнний період[ред. | ред. код]
Зниклі могили[ред. | ред. код]
-
Православний цвинтар в Черничині.Пропавший нагробок 1
-
Православний цвинтар в Черничині.Пропавший нагробок 2
Девастація[ред. | ред. код]
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
-
Цвинтар православний в Черничині
Опис цвинтаря після девастації[ред. | ред. код]
Огорожа – не збереглася, сліди рову навколо цвинтаря. Хрести зі всіх пам'ятників позбивані, більша частина пам'ятників перевернута та розбита. Стан збереження – на кладовищі збереглося півтора десятка кам’яних надгробків. Це православні хрести на постаментах і постаментах з надбудовами. Надгробки прикрашені: багатоступеневими ступінчастими карнизами, трикутними тимпанами, фільончастими пілястрами, канелюрами, надгробними написами російською мовою. Майже всі надгробки повалені та розбиті, кілька гробниць осквернено. Упорядкованих могил немає. Деревостан - тополя (9), акація (3), дуб, каштан, ясень. Цвинтар поріс густими заростями (черемха, бузина, бузок сніговий, сірень, бузок, хміль дикий)[1], високі зарослі кропиви, сміття - відлякують непрошених гостів від відвідин цього місця.
Більшість пам’ятників виконана з вапняку в формах характеристичних для майстерень кам’яних виробів з околиць Юзефова. Більшість написів виконано російською мовою, поодинокі інскрипції виконані на церковно-словянській мові, кілька українською мовою, одна польською.
Надгробки, спільно обрамлені Марфії та Антоніни (померла 1882) та Амалії Михайловської (померла 1907).
Надгробок з мармуру та граніту Степана Громи. Усі вони датуються кінцем ХІХ або початком ХХ століття.
В гіршому або кращому стані збереглися до наших днів пам'ятники: Василя Ліборського, Михайла Рудковського, Анни Пилипчук, Павла Волоха, Степана Грома, Катерини Єремчук, Амалії Михайловської, Магдалени Гресь, дітей Елевферія Цішинського, вчителя початкової школи в Черничині: Бориса, Віри та Дмитра і ще 3 пам'ятники, в яких не чітко збереглися написи
Реновація[ред. | ред. код]
На території цвинтаря в період весна-осінь 2021 впорядковано територію цвинтраря, очищено та проведено реконструкцію надгробків, підняття, вирівнювання і встановлення пам'ятників. Встановленно інформаційну таблицю на православному цвинтарі в Черничині.
Ремонтні роботи проводило „Товариство Охорони Природи та Людини“ за участю волонтерів з Польщі та України, в рамах проєкту «Цвинтарі Прикордоння». Хоча ще далеко до завершення всіх реконструкційних робіт на цьому цвинтарі.
До дня 22.11.2021 віднайдено та збереглося на цвинтарі понад 30 кам’яних надгробків, найстарішим з яких понад 150 років. Багато з них були буквально викопані з-під землі. Серед осіб, поховання яких ідентифіковано, м.ін. Греко-католицьке духовенство, важливі постаті в історії колишньої Холмської уніатської єпархії.
Офіційне відкриття оновленного некрополії в Черничині відбулося у неділю, 21.11.2021. На зустріч під назвою «Відновлений музей», прийшли жителі Черничина та Метеліна, в тому числі пожежники Чернічинської добровільної пожежної дружини, які підтримали матеріально під час осінніх робіт на цвинтарі, нащадки колишніх жителів, які спочивають на цвинтарі.
Спогади[ред. | ред. код]
«Колись тут був порядок. Дерев’яний паркан, обгороджений навколо, – каже Стефанія Станіславек із Метеліна. – Пам’ятаю, це був 1943 чи 1942 рік. Коли ми ховали бабусю, я була зовсім маленькою. На цьому кладовищі в мене є бабуся і брат дядько, а де і що, я нічого не знаю. Ми стоїмо перед могилою дядькової матері. Це єдина могила, що залишилася. Були ще, земляні, з хрестами, товсті, дубові».
Нагробкі[ред. | ред. код]
-
Православний цвинтар в Черничині.Надгробки спільно обрамлені Марфії та Антоніни (пом.1882), Амалії Михайловської (пом.1907)
-
Православний цвинтар в Черничині.Надгробок Андрія і Параскевії Грома (пом.1894).Захід
-
Православний цвинтар в Черничині.Надгробок Андрія і Параскевії Грома (пом.1894)
-
Православний цвинтар в Черничині.Надгробок Андрій Лучинец (пом.1911),
-
Православний цвинтар в Черничині.Надгробок Анастасія Шульжук (пом.08.11.1909),
-
Православний цвинтар в Черничині.Надгробок Григорій Демчук (пом.03.05.1904)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Елени Рабчук (пом.23.07.1915).Схід
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Елени Рабчук (пом.23.07.1915).Південь
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Екатерини Еремчук (пом.11.12.1909).Схід
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Екатерини Еремчук (пом.11.12.1909).Північ
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Екатерини Еремчук (пом.11.12.1909).Південь
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Филип Грома (пом.15.05.1904)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Василій Либорський (пом.1906)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Магдалени Грешь (пом.15.10.1913)
-
Православний цвинтар в Черничині.Хрест з могили Магдалени Грешь
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Василя (пом.1909), Агафії (пом.1910) Макаревич
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Надії Лич (пом.30.01.1926)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Павла Клюса (пом.26.12.1880)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Екатерини Макарук (пом.28.07.1900)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Марія Бень (пом.31.03.1899)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Петро Філіпчук(пом.1922), Катирина Сівак(пом.1937)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Милайла Рудковського(пом.10.04.1908)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Степана Гресь (пом.1910). Марта Гресь
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Степан Грома(пом.28.06.1904)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Теклі Сівак (пом.1926)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Параскевії та Іван Васильчук (пом.1910).Схід
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Параскевії та Іван Васильчук (пом.1910).Захід
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Павло Волох (пом.14.01.1906)
-
Православний цвинтар в Черничині.Могила Теклі Бень (пом.1947)
Література[ред. | ред. код]
- D. Kawałko, Cmentarze województwa zamojskiego, Państwowa Służba Ochrony Zabytków, Zamość 1994.