Прасувальний коток
Прасувальний коток, качальня[1] — обладнання для прасування прямої білизни (простирала, наволочки, рушники, скатертини, штори тощо).
Історія[ред. | ред. код]
Попередниками прасувальних котків були звичайні качалки, на які намотували білизну і викачували її рублем із зарубками. У XVII столітті з'явилися «качальні ящики», у яких котки, що викачували білизну на рівній поверхні, обтяжувалися згори важким ящиком з камінням[2][3]. Пізніше була пропонована конструкція з парних котків. З XIX століття прасувальними котками обладувалися пральні машини — для віджиму білизни і наступного прасування[4].
Типи[ред. | ред. код]
Прасувальні котки поділяються на два основних типи: прасувальні котки з верхньою нагрівальної плитою й обертовим барабаном, обшитим жаростійким матеріалом і прасувальні котки зі сталевим шліфованим обертовим котком, який нагрівається зсередини. Білизна у зону прасування подається стрічковими конвеєрами.
Прасувальні котки з верхньою нагрівальної плитою[ред. | ред. код]
Для прасувальних котків першого типу після витискання білизни в центрифугах потрібне додаткове підсушування в сушильних барабанах до залишкової вологості близько 10-25 %. Якщо такий коток має відсмоктуючий вентилятор, вологість білизни може бути до 25 %, якщо його немає — вологість повинна бути 10-15 %.
При прасуванні білизни на цих котках якість, зручність прасування, а також продуктивність трохи нижча, ніж на котках другого типу. Однак білизна трохи швидше зношується, так як вона протягується під нерухомо встановлену прасувальну плиту.
Прасувальні котки зі сталевим шліфованим обертовим котком[ред. | ред. код]
Всіх вище викладених недоліків не мають конструкції зі шліфованими сталевими обертовими котками. У котках цього типу білизна в зону прасування подається транспортером і за допомогою другого транспортера обкотується під кутом близько 300 ° навколо нагрітого до відповідної температури котка (без якогось протягування).
Пара в процесі прасування видаляється за допомогою вентилятора. На таких котках білизну можна прасувати відразу після віджимання в центрифугах або в машинах з остаточним віджиманням. Якщо білизну підсушують в сушильних барабанах, то продуктивність підвищується удвічі. Швидкість прасування на таких котках регулюється головним регулятором швидкості.
Витрата електроенергії на котках другого типу при остаточній вологості 42-50 % близько 0,65 кВт·год/кг, при вологості 20-25 % близько 0,35 кВт·год/кг. На котках першого типу витрата електроенергії 0,33 кВт·год/кг при остаточній вологості 15-20 %.
Розміри прасувальних котків[ред. | ред. код]
| Тип котка | Робоча ширина | Діаметр вала |
|---|---|---|
| Тип 1 | 1,0 — 2,0 м | 200-350 мм |
| Тип 2 | 1,2 — 3,2 м | 210-600 мм |
Прасувальні котки можуть бути з автоматизованими укладальниками або без них. Білизна повертається в бік подачі або в протилежну, залежно від конструкції котка.
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прасувальний коток |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Качальня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Pamela Sambrook, A Country House at Work: Three Centuries of Dunham Massey, National Trust, 2006
- ↑ Welsh museum photograph of box mangle with text [Архівовано 15 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ 1862 London Exhibition: Catalogue: Class VIII.: Richard Lansdale. GracesGuide.co.uk. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 19 червня 2010.
Джерела[ред. | ред. код]
- Рубели и катки // Товарный словарь / И. А. Пугачёв (главный редактор). — М. : Государственное издательство торговой литературы, 1959. — Т. VII. — С. 818—819. (рос.)
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (серпень 2020) |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||