Преісторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гравіровані зображення тварин на оленячих рогах[en]
Частина серії про
Історія людини
ера людей
↑ Доісторія   (Плейстоценова епоха)
Голоцен
Стародавність
Посткласичність
Сучасність
Див. також
↓ Майбутнє   

Преісторія, також Доісторія, Доісторичні часи[1] — період історії людства між першим відомим використанням кам'яних знарядь гомінідами прибл. 3.3 мільйона років тому і початком писемної історії з винайденням письменності. Люди почали використовувати символи, знаки та зображення дуже рано, але найдавніші відомі системи письма з'явилися прибл. 5200 років тому. Знадобилися тисячі років, щоб системи писемності набули широкого поширення; до 19 століття писемність поширилася майже в усіх культурах. Через це період преісторії закінчився у різних місцях в різний час, і цей термін рідше використовується, коли йдеться про суспільства, де преісторія закінчилася відносно недавно.

На початку бронзової доби Шумер у Месопотамії, цивілізація долини Інду та Стародавній Єгипет були першими цивілізаціями, які розробили власні писемності та зберігали історичні записи, а їхні сусіди наслідували їх. Більшість інших цивілізацій досягли кінця періоду преісторії протягом наступної залізної доби. Поділ преісторії на три епохи кам'яної доби, бронзової доби і залізної доби залишається вживаним для більшої частини Євразії та Північної Африки, але зазвичай не використовується для опису тих частин світу, де обробка твердих металів з'явилася раптово внаслідок контакту з Євразійськими культурами, а саме Океанії, Австралазії, великої частини Африки на південь від Сахари та частини Америки. За кількома винятками доколумбових цивілізацій в Америці, ці території не розвинули складні системи писемності до прибуття євразійців, тому їхня преісторія сягає відносно недавніх періодів; наприклад, 1788 рік зазвичай вважається кінцем преісторії Австралії.

Період, коли про культуру є письмові згадки зовнішніх джерел, але вона не розвинула власну систему письма, часто називають протоісторією культури. За визначенням[2], не існує письмових пам'яток преісторії людства, про преісторію можна дізнатися лише з матеріальних археологічних і антропологічних свідчень: доісторичних матеріалів і людських останків. Розуміння значення свідоцтв стає можливим насамперед завдяки збору фольклору та аналогії з дописьменними суспільствами, які спостерігаються в наш час. Основою розуміння доісторичних свідчень є датування, і надійні методи датування постійно розробляються з дев'ятнадцятого століття[3]. Подальші свідчення надходять із реконструкції давніх розмовних мов. Новітніші методи включають криміналістичний хімічний аналіз для виявлення використання та походження матеріалів, а також генетичний аналіз кісток для визначення спорідненості та фізичних характеристик доісторичних людей.

Короткий опис[ред. | ред. код]

Преісторія розглядається найчастіше як період історії людства між використанням перших кам'яних інструментів гомінінами 3,3 мільйони років тому та винаходом системи письма. Але на відміну від доісторії в рамках преісторії розглядаються події не пов'язані з людиною, наприклад, геологічна історія та основні етапів формування планети Земля. Теорія великого вибуху. Теорія руху літосферних плит. Основні сфери земної кулі. Кріосфера. Основні характеристики кліматичних умов плейстоцену та голоцену. Фауна та флора плейстоцену та голоцену.[4]

Преісторія як науковий напрямок, окрема дисципліна виникає у другій половині ХІХ століття. Її становлення завдячує працям Д. Вільсона, Д. Лаббока, Ч. Лаєля, С. Нільсона, Е. Тайлора, Л. Моргана, К. Томсена, Й. Ворсо, Г. Мортільє, О. Монтеліуса. Джерелами преісторії археологія, палеогеографія, геоархеологія, палеоантропологія, археозоологія, етнографія, лінгвістика.

Дописемна історія охоплює палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, бронзова доба.

Преісторія переходить до протоісторії.

Визначення[ред. | ред. код]

Масивні кам'яні стовпи Гебеклі-Тепе, на південному сході Туреччини, споруджені для ритуального використання людьми раннього неоліту 11 000 років тому
Ранній ескіз із зображенням дорослого та підлітка з доісторичних часів, які виготовляють кам’яне знаряддя
Уявлення дев'ятнадцятого століття про ранніх людей у незайманій природі

Початок і закінчення[ред. | ред. код]

Вважається, що початок преісторії ознаменувався появою на Землі людиноподібних істот[5][6]. Дата закінчення періоду зазвичай визначається як поява сучасних письмових історичних[en] записів[7][8].

З цих причин обидві дати сильно відрізняються від регіону до регіону. Наприклад, в європейських регіонах преісторія не може починатися раніше прибл. 1.3 мільйона років тому, коли були виявлені перші ознаки присутності людини; проте в Африці та Азії знайдено стоянки, які датуються прибл. 2.5 і 1.8 мільйона років тому відповідно[9]. Кінцева дата періоду також може різнитися залежно від дати, коли відповідні записи стають корисним академічним ресурсом[10]. Наприклад загальновизнано, що у Єгипеті преісторія закінчилася приблизно в 3100 р. до н., тоді як у Новій Гвінеї кінець доісторичної ери встановлено набагато пізніше, у 1870-х роках, коли російський антрополог Микола Міклухо-Маклай провів кілька років серед корінних народів і описав їхній спосіб життя у вичерпному трактаті. У Європі відносно добре задокументовані класичні культури Стародавньої Греції та Стародавнього Риму мали сусідні культури, включаючи культури кельтів[11] та етрусків, які майже не мали письменності[12]. Історики обговорюють, яку вагу надавати часом упередженим описам цих протоісторичних культур у грецькій та римській літературі[11].

Часові періоди[ред. | ред. код]

Докладніше: Археологічна періодизація та Геохронологічна шкала

Поділяючи преісторію людини в Євразії на періоди, історики зазвичай використовують періодизацію, яка складається із трьох діб, тоді як дослідники періодів до появи людини зазвичай використовують чітко визначений геологічний літопис[en] та його міжнародно визначену пластову основу в межах геологічної шкали часу. Періодизація, яка складається із трьох діб — це періодизація преісторії людства на три послідовні періоди часу, названі на честь переважаючих технологій виготовлення знарядь праці: кам'яна доба, бронзова доба та залізна доба[13]. У деяких областях також мав місце перехідний період між кам'яною і бронзовою добою — енеоліт або мідна доба[14].

Про преісторію Америки див. доколумбова ера.

Історія назви[ред. | ред. код]

Поняття «преісторія» з'явилося в епоху Просвітництва в роботах антикварів, які використовували слово «примітивний» для опису суспільств, що існували до письмових пам'яток[15]. Слово «англ. prehistory» вперше з’явилося англійською мовою в 1836 році в політичному періодичному виданні Foreign Quarterly Review[en][16].

Геологічна шкала часу для опису періодів до появи людей та археологічна періодизація для опису преісторії людства була систематизована в кінці дев'ятнадцятого століття в роботі британських, німецьких і скандинавських антропологів, археологів і антикварів[13].

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Словник-довідник з археології. К, Наукова Думка, 1996.
  • Україна: хронологія розвитку з давніх часів до пізньої античності. Том 1. — К.: КВІЦ, 2007.
  • Станко В. Н., Гладких М. І., Сегеда С. П. Історія первісного суспільства. — К.: Либідь. — 1999.
  • Вишняцкий Л. Б. Введение в преисторию. Проблемы антропогенеза и становления культуры. Курс лекций. 2 изд. Кишинев: Высшая антропологическая школа, 2005.
  • История человечества. Том I. Доисторические времена и начала цивилизации / ЮНЕСКО, под. Ред. З. Я. Де Лаат. Издательский Дом Магистр-Пресс, 2003.
  • Леббок Дж. Начало цивилизации и первобытное состояние человека: Умственное и общественное состояние дикарей / Пер. с англ. 2-е изд., испр. М., 2011.
  • Daniel, Glyn Edmund, and Colin Renfrew. The Idea of Prehistory. 2nd ed. Edinburgh: Edinburgh University Press, 1988
  • Hermann Parzinger: Vor- und Frühgeschichte. In: Hans-Joachim Gehrke (Hrsg.): Die Welt vor 600. Frühe Zivilisationen (Geschichte der Welt, Band 1). C. H. Beck, München 2017, ISBN 978-3406641015, S. 42–262
  • Hermann Parzinger: Die Kinder des Prometheus. Eine Geschichte der Menschheit vor der Erfindung der Schrift. 5., durchgesehene Auflage. C. H. Beck, München 2016, ISBN 978-3-406-66657-5
  • Hans Jürgen Eggers: Einführung in die Vorgeschichte. Neu herausgegeben von Christof Krauskopf. Mit einem Nachwort von Claudia Theune. 6. Auflage, scrîpvaz, Schöneiche bei Berlin 2010, ISBN 978-3-942836-17-3. Mit einem Verzeichnis der Schriften von Hans Jürgen Eggers.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ McCall, Daniel F.; Struever, Stuart; Van Der Merwe, Nicolaas J.; Roe, Derek (1973). Prehistory as a Kind of History. Journal of Interdisciplinary History[en] (англ.). 3 (4): 733—739. doi:10.2307/202691. JSTOR 202691.
  2. ↑ Dictionary Entry (англ.). Архів оригіналу за 8 August 2017. Процитовано 8 August 2017.
  3. ↑ Graslund, Bo. 1987. The birth of prehistoric chronology. Cambridge:Cambridge University Press.
  4. ↑ Преісторія
  5. ↑ Renfrew, Colin. 2008. Prehistory: The Making of the Human Mind. New York: Modern Library
  6. ↑ Fagan, Brian. (2007). World Prehistory: A brief introduction New York: Prentice-Hall, (Seventh ed.), Chapter One
  7. ↑ Fagan, Brian (2017). World Prehistory: A brief introduction (англ.) (вид. Ninth). London: Routledge. с. 8. ISBN 978-1-317-27910-5. OCLC 958480847.
  8. ↑ Forsythe, Gary (2005). A critical history of early Rome : from prehistory to the first Punic War (англ.). Berkeley: University of California Press. с. 12. ISBN 978-0-520-94029-1. OCLC 70728478.
  9. ↑ Menéndez, Mario (2019). Prehistoria de la Península Ibérica: el progreso de la cognición, el mestizaje y las desigualdades durante más de un millón de años (es-es) . Madrid: Alianza Editorial. с. 25. ISBN 978-84-9181-602-7. OCLC 1120111673.
  10. ↑ Connah, Graham (11 травня 2007). Historical Archaeology in Africa: An Appropriate Concept?. African Archaeological Review (англ.). 24 (1–2): 35—40. doi:10.1007/s10437-007-9014-9. ISSN 0263-0338. S2CID 161120240.
  11. ↑ а б Viewing the Ancient Celts through the Lens of Greece and Rome. GHD (англ.). 9 лютого 2021.
  12. ↑ Huntsman, Authors: Theresa. Etruscan Language and Inscriptions | Essay | The Metropolitan Museum of Art | Heilbrunn Timeline of Art History. The Met’s Heilbrunn Timeline of Art History (англ.).
  13. ↑ а б Matthew Daniel Eddy, ред. (2011). Prehistoric Minds: Human Origins as a Cultural Artefact (англ.). Royal Society of London. Архів оригіналу за 1 квітня 2021. Процитовано 19 вересня 2014.
  14. ↑ Chalcolithic | British Museum (англ.). Архів оригіналу за 6 March 2023. Процитовано 6 March 2023.
  15. ↑ Eddy, Matthew Daniel (2011). The Line of Reason: Hugh Blair, Spatiality and the Progressive Structure of Language. Notes and Records of the Royal Society (англ.). 65: 9—24. doi:10.1098/rsnr.2010.0098. S2CID 190700715. Архів оригіналу за 1 квітня 2021. Процитовано 2 лютого 2014.
  16. ↑ Eddy, Matthew Daniel (2011). The Prehistoric Mind as a Historical Artefact. Notes and Records of the Royal Society (англ.). 65: 1—8. doi:10.1098/rsnr.2010.0097. Архів оригіналу за 1 квітня 2021. Процитовано 2 лютого 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Преісторія&oldid=42584551