Перша книжка поета — "Привітання життя" — відзначалась широкою, для української поезії доти незнаною тематикою (спортивний цикл), вибагливою звуковою інструментовкою вірша. Вона засвідчила новаторський талант Антонича. У цій збірці знайшла відображення вітчизняна і європейська класика, авангардистські течії —- від "Молодої музи" початку ХХ ст. до української поезії 20-х років. Якщо "молодомузівці" надавали можливість читачеві відпочити од дисонансів реальної дійсності на "сонячних левадах забуття", то Б.-І. Антонич славив бронзові м'язи "змагунів бадьорих, бронзових богів". Це був не казенний оптимізм. Навіть у віршах спортивного циклу помітний погляд поета-філософа, якому доступна драма подвигу.
Цей твір у Вікіджерелах
