Пригоди трьох росіян і трьох англійців у Південній Африці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пригоди трьох росіян і трьох англійців у Південній Африці
Aventures de trois Russes et de trois Anglais dans l'Afrique australe
Обкладинка до першого видання книги
Жанр пригодницький роман
Форма роман
Автор Жуль Верн
Мова французька
Опубліковано 1872
Країна  Франція
Ілюстратор Жуль Фераd
Цикл Незвичайні подорожі
Попередній твір Місто на плаву
Наступний твір В країні хутра

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Приго́ди трьох росія́н і трьох англі́йців у Півде́нній А́фриці» (фр. Aventures de trois Russes et de trois Anglais dans l'Afrique Australe) — пригодницький роман французького письменника Жуля Верна, що входить в цикл «Незвичайні подорожі».

Експедиція з трьох росіян і трьох англійців вирушає до Південної Африки, щоб виміряти довжину градуса. Проте Африка населена небезпечними звірами та племенами, а на додаток до цього між учасниками експедиції стається розкол через політику.

Публікація[ред. | ред. код]

Перша публікація роману — в журналі Етцеля «Magasin d'Éducation et de Récréation» з 20 листопада 1871 по 5 вересня 1872 року під назвою «Пригоди трьох росіян і трьох англійців у Південній Африці».

У вигляді окремої книги роман вийшов під назвою «Пригоди трьох росіян і трьох англійців» 29 серпня 1872 року. 31 жовтня 1872 року роман вийшов в ілюстрованому виданні, яке також включало в себе роман «Місто на плаву». Це був шостий «здвоєний» том «Незвичайних подорожей».

У 1873 році роман вийшов в Російській імперії в перекладі Марко Вовчок у видавництві С. В. Звонарьова.

Сюжет[ред. | ред. код]

У лютому 1854 року бушмен Мокум і англійський астроном Вільям Емері очікують біля річки Оранжевої в Південній Африці на прибуття геодезичної експедиції. Нарешті на пароплаві «Королева і Цар» припливають її учасники: англійці Еверест, Джон Мюррей, а також росіяни Матвій Струкс, Микола Паландер і Михайло Цорн. Їхня мета разом з Вільямом — виміряти довжину одного географічного градуса.

Експедиція з караваном, провідником якого став Мокум, просувається до 24-го меридіана, де виконує заміри. Там її учасники полюють на слона, захищаються від левів і користуються орієнтирами з електричним освітленням, щоб вимірювати відстані вночі. Микола ненадовго губиться, але виявляє помилку в розрахунках.

Звістка про початок військових дій в березні 1854 року між двома Британією та Росією (Кримська війна 1853—1856 рр.) створює міжнаціональний конфлікт між членами експедиції. Експедиція розколюється на дві частини: російську і англійську, які окремо продовжують свої дослідження.

Минає декілька місяців, у вересні англійці доходять до володінь макололо — племені, що славиться своїми розбоями. Однак макололо вже зауважили не тільки англійську групу вчених, але і російську. Ці бандити Південної Африки нападають на російську експедицію і беруть в облогу гору Скорцеф, на якій укріпились росіяни. Англійці, забувши, що вони з росіянами вороги, приходять на допомогу колегам. Витримавши тривалу облогу і випробування голодом, герої після штурму відступають до озера і рятуються від розбійників, попередньо завершивши свої дослідження.

На цьому випробування не закінчуються. Мавпи викрадають у Миколи Паландера реєстри досліджень. Члени експедиції рятують записи, а мавпу-викрадачку з'їдають. Після завершення досліджень учасники спільної експедиції на австрійському судні вирушають до Суецького каналу. Війна тим часом ще в самому розпалі, тривають бої за Севастополь. Проте Вільям запевняє російського колегу Михайла, що після всіх спільних пригод вони й надалі друзі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]