Принія жовтогруда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Принія жовтогруда

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тамікові (Cisticolidae)
Рід: Принія (Prinia)
Вид: Принія жовтогруда
Prinia hypoxantha
Sharpe, 1877
Посилання
Вікісховище: Prinia hypoxantha
Віківиди: Prinia hypoxantha
ITIS: 916600
МСОП: 22729387

Принія жовтогруда[2] (Prinia hypoxantha) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae)[3]. Мешкає в Південно-Африканській Республіці і Есватіні. Раніше вважалася підвидом плямистогрудої принії.

Опис[ред. | ред. код]

Жовтогруда принія

Жовтогруда принія — невеликий птах з середньою дожиною тіла 12-14 см, короткими, округлими крилами, довгим хвостом, міцними лапами і коротким, прямим, чорним дзьобом. Верхня частина тіла коричнева, горло білувате, нижня частина тіла жовтувата, поцяткована чорними смужками. Над очима білі "брови". Хвіст на кінці темніший, зазвичай направлений догори. Лапи рожевувато-коричневі, очі бліді. Виду не притаманний статевий диморфізм, молоді птахи дещо блідіші.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Жовтогруді принії живуть в сухих і вологих чагарникових заростях та на сухих пасовищах, подекуди в сухих лісових масивах і в прибережних заростях.

Поведінка[ред. | ред. код]

Жовтогруді принії живуть парами або невеликими зграйками. Харчуються комахами, яких ловлять в чагарниках. Гніздо овальне, закрите з бічним входом, тонкостінне, зроблене з трави, розміщується в густих чагарникових заростях.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Prinia hypoxantha. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 15 серпня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ian Sinclair, Phil Hockey and Warwick Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002) ISBN 1-86872-721-1

Посилання[ред. | ред. код]