Природоохоронна традиція
Природоохоронна (екологічна) традиція — елемент соціальної, релігійної і культурної спадщини, що передається від покоління до покоління негенетичної шляхом і спонукає людину до практичної, свідомої і несвідомої дії з охорони природи[1][2]][3][4][5][6][7].
Природоохоронні традиції щодо тваринного світу[ред. | ред. код]
Народна традиція українців, білорусів, молдаван влаштовувати штучні гніздування для білого лелеки істотно допомагає підтриманню чисельності популяцій цього птаха[6]. Малинівка у німців є птахом святого Мартина-могилокопателя і її не можна ловити і вбивати[6]. Коноплянка в деяких областях України вважається добрим птахом, який уособлював чисту, непорочну душу і користується захистом і повагою селян[6]. У осетинів на рідкісні види звірів і птахів вводилася заборона на полювання на них[4].
Природоохоронні традиції стосовно рослинного світу[ред. | ред. код]
Традиції насадження дерев були відомі у американських індіанців і були затребувані в 1874 р., коли у США був проведений перший день лісонасадження[5][7]. Індіанці на Міссурі зовсім не рубають стоячих дерев, задовольняючись лежачими. Коли індіанці мандан ріжуть жердину для куреня, вони обв'язують її бинтом, щоб полегшити їй біль[5]. У алтайців заборонялося просто так рвати квіти, ламати гілки дерев, викопувати коріння[2].
Природоохоронні традиції у ставленні до води[ред. | ред. код]
Іслам проповідує дуже шанобливе ставлення до води[1]. Шанування води вважалося одним з головних природоохоронних звичаїв алтайців, заборонялося залишати сміття біля водних джерел[2]. В українців особливим шануванням користувалися святі криниці, як правило, присвячені Діві Марії. Вони очищалися від мулу, огороджувалися, прикрашалися стрічками та іконами і знаходилися під суворою охороною місцевого населення[8].
Природоохоронні традиції щодо землі[ред. | ред. код]
Башкири, щоб ненароком не поранити землю, одягали спеціальні чоботи з загнутими вгору носками[9]. У багатьох слов'янських народів заборонялося просто так тикати в землю гострими предметами і лаятися в присутності землі. Вирушаючи в далекі краї, український козак брав із собою жменьку рідної землі[9].
Відродження природоохоронних традицій[ред. | ред. код]
Останнім часом з'явилися спроби відродження старих природоохоронних традицій — Дня лісонасадження (в Ростові), Дня птахів (в Україні)[10][11]. Питання відродження народних природоохоронних традицій неодноразово обговорювалося і в спеціальній літературі[5][6][7][12]. Відтворення і підтримка культу дерев може бути дієвим механізмом у їх охороні. Щоб дерево стало предметом поклоніння, потрібно розвивати, популяризувати мотиви такого поклоніння. Так легенда, «прив'язана» до старого дуба, може дати привід для його охорони в народі[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Природоохоронні традиції, звичаї і закони [7][недоступне посилання з липня 2019]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Екологічна традиція в ісламі [1] [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Природоохоронні традиції алтайського народу [[https://web.archive.org/web/20190419014635/http://xn--b1aecmbkimfh2am9j.xn--p1ai/altay/ Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Валиуллина З. Р. Экологическая традиция башкирского этноса как социокультурное явление, 2005. [2] [Архівовано 27 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Кабулова Г. С. Природоохранные традиции осетин как средство формирования личности, 2006. [3] [Архівовано 27 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д Борейко В. Е. Лесной фольклор. Древа жизни и священные рощи. — К.: КЭКЦ, 2003. — 224 с.
- ↑ а б в г д Борейко В., Грищенко В. Экологические традиции, религиозные воззрения славянских и других народов, т. 2, Птицы. — К.: КЭКЦ, 2004. — 172 с.
- ↑ а б в Altman N. Sacred trees. — Sierra Club Books, 1994. — 236 p.
- ↑ Листопад О. Феномен святых криниц. — К.: Геопринт, 2002, 73 стр.
- ↑ а б Борейко В. Экологические традиции, религиозные воззрения славянских и других народов. — К.: КЭКЦ, 2004. — Т. 1. — 180 с.
- ↑ День деревонасадження — екологічна традиція Ростова [4]
- ↑ Відродження Дня птахів в Україні [5] [Архівовано 5 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Мангасарян В. Н. О перспективах возрождения экологических традиций [6] [Архівовано 1 серпня 2013 у Wayback Machine.]