Провидіння (фільм)
Провидіння | |
|---|---|
| Providence | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Ален Рене |
| Продюсер | Філіп Дассерт |
| Сценарист | Девід Мерсер |
| У головних ролях |
Джон Гілгуд Дірк Богард Еллен Берстін Елейн Стрітч |
| Оператор | Рікардо Аронович |
| Композитор | Міклош Рожа |
| Художник | Жак Солньє |
| Кінокомпанія | Action Films / Société Française de Production (SFP) / France 3 / Citel Films |
| Тривалість | 110 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |
 Франція.svg){kind=small} Швейцарія |
| Рік | 1977 |
| Дата виходу | 9 лютого 1977 (Франція) |
| IMDb | ID 0076574 |
| Рейтинг |
MPAA: R / IMDb:  |
«Провидіння» (англ. Providence) — перший художній фільм видатного французького режисера Алена Рене поставлений у 1977 році англійською мовою. Фільм отримав низку кінематографічних нагород, включаючи сім премій «Сезар» 
.
Сюжет[ред. | ред. код]
«Провидіння» — один з найсміливіших оповідних експериментів знаменитого режисера. У першій частині фільму ми бачимо переслідуваного старого-перевертня і не цілком зрозумілим чином пов'язану з ним судову драму, за якою криється любовний трикутник... Персонажі міняються місцями, сценарій неначе народжується спонтанно перед очима глядача, дію починає переривати голос веселого гультяя.
По ходу сюжету стає зрозумілим, що усе видиме глядачем — фантазії підхмеленого і важко хворого старого письменника (Джон Гілгуд), головними героями яких є його двоє синів (один з яких незаконнонароджений) і дружина одного з них. Старий довільно змінює дію фільму, і глядачеві надається можливість самостійно робити висновки про стосунки, які існують між персонажами у реальному житті.
У останній третині фільму показано возз'єднання письменника з сімейством чудового літнього дня на його заміській дачі. З'ясовується, що негативні персонажі його нічних фантазій у реальному житті — милі, чуйні люди, а самого автора гризе провина за передчасну смерть дружини, яку він проектує на близьких.
В ролях[ред. | ред. код]
| Актор(ка) | Роль | |
|---|---|---|
| Джон Гілгуд | … | Клайв Ленгхем |
| Дірк Богард | … | Клод Ленгхем |
| Еллен Берстін | … | Соня Ленгхем |
| Девід Ворнер | … | Кевін Ленгхем / Кевін Вудфорд |
| Елейн Стрітч | … | Гелен Вінер |
| Анна Вінг | … | Карен |
| Сиріл Лакхем | … | доктор Марк Еддінгтон |
| Деніс Лоусон | … | Дейв Вудфорд |
| Кетрін Лі Скотт | … | міс Бун |
Значення[ред. | ред. код]
- У літературі відзначався вплив авангардистської структури «Провидіння» на фільми Девіда Лінча, такі, як «Шосе в нікуди» і «Малхолланд Драйв».[1]
- Один з видатних акторів XX століття, Джон Гілгуд, вважав, що по-справжньому реалізувати себе в кіно йому вдалося тільки в «Провидінні».[2]
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагороди та номінації фільму Провидіння[3] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат | |
| 1977 | Національна спілка кінокритиків США | Найкращий актор | Джон Гілгуд | 2-ге місце | |
| Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | Перемога | ||||
| Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді | Приз Золотий колос | Ален Рене | Перемога | ||
| 1978 | Премія «Сезар» | Найкращий фільм | Провидіння | Перемога | |
| Найкращий режисер | Ален Рене | Перемога | |||
| Найкращий сценарист | Девід Мерсер | Перемога | |||
| Найкращий оператор | Рікардо Аронович | Номінація | |||
| Найкращий музика | Міклош Рожа | Перемога | |||
| Найкращі декорації | Жак Солньє | Перемога | |||
| Найкращий монтаж | Альберт Юргенсон | Перемога | |||
| Найкращий звук | Рене Маньоль, Жак Момон | Перемога | |||
| Премія «Боділ» | Найкращий європейський фільм | Провидіння | Перемога | ||
| Французький синдикат кінокритиків | Найкращий французький фільм | Перемога | |||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Emma Wilson. Alain Resnais. Manchester University Press, 2006. Page 138.
- ↑ John Gielgud, An Actor and His Times, Penguin Books (1981)
- ↑ Повний перелік нагород та номінацій фільму Провидіння на сайті IMDb
Посилання[ред. | ред. код]
- Провидіння на сайті IMDb (англ.)
- Провидіння на сайті AllMovie (англ.)
- Провидіння на сайті AlloCiné (фр.)
| ||||||||
| ||||||||||||||||||||||
.jpg)
|
