Проєкти Герба України Георгія Нарбута
Проєкти герба України Георгія Нарбута — розроблені українським художником Георгієм Нарбутом у 1918 році проєкти Державного Герба Української Держави та Великого Герба Української Держави.
Авторитетний знавець геральдики[ред. | ред. код]
Український художник-графік Георгій Нарбут був знавцем геральдики. Він ілюстрував і оформляв унікальне геральдично-генеалогічне видання книги «Малоросійський Гербовник» Владислава Лукомського і Вадима Модзалевського, 1914. Художник зробив малюнки оригінальних і незатверджених гербів, герба графа Розумовського, герба Чернігівської губернії, обкладинки і фронтиспіса. Вміщено описи та малюнки гербів близько 700 українських родів, із вказівкою родоначальника роду і посиланням на джерела інформації. Владислав Лукомський виконав геральдичну частину праці: він розшукував герби, визначав та описував їх. Вадим Модзалевський зібрав матеріал з архівів та приватних зібрань і склав генеалогічну частину видання. Також Нарбут ілюстрував книги: «Герби гетьманів Малоросії» (1915), «Старовинна архітектура Галичини» (Юрія Лукомського, 1905), «Стародавні садиби Харківської губернії» (1917) тощо. Нарбут Георгій Іванович використовував декоративні шрифти та орнаменти в стилі українського бароко. Також Нарбут відтворив самостріл (такий, як на гербі Київського магістрату XVI—XVIII століття). Нарбут був переконаний, що створюючи герб, потрібно звертати увагу на вимоги геральдики, бути глибоко ознайомленим з ними.
Доручення гетьмана Скоропадського[ред. | ред. код]
У 1917 році з відродженням української державності постало на порядку денному важливе питання створення державних символів. Проголошення незалежності (УНР) спонукало до створення герба України. Гетьман Павло Скоропадський з приходом до влади доручив виготовити проєкт Державного Герба Української Держави 1918 року українському художнику Георгію Нарбуту. Спочатку Нарбут розробив малу Державну Печатку. Вона являла собою коло, в центрі якого розмішувався Державний Герб. По боках цього кола був напис нарбутівським шрифтом — «УКРАЇНСЬКА» (праворуч від емблеми) «ДЕРЖАВА» (ліворуч від емблеми). А згодом, в середині листопада 1918 року Георгій Нарбут підготував проєкт Державного Герба. Спеціальна комісія схвалила проєкт Георгія Нарбута, проте остаточного офіційного затвердження не було. Також є свідчення, що Нарбут розробив також проєкти великого Герба Української Держави. На ньому навколо центральної частини були розміщені герби етнічних українських земель.
Опис проєкту герба Нарбута[ред. | ред. код]
Георгій Нарбут узяв за основу національну символіку гетьманської держави Війська Запорозького. На восьмикутному щиті синього кольору в центрі був розміщений козак, одягнений у золоті орнаментовані шати. Над щитом козака вивищувався золотий тризуб — знак Великого князя Володимира. Козак був обернений праворуч, а довкола його щита знаходився срібний кантуш, розписаний у рослинному бароковому стилі. Тризуб набув популярності в УНР, тому що його було зображено на введених у грудні 1917 року карбованцях. Перший грошовий знак УНР — 100 карбованців. Георгій Нарбут використав барокові елементи і геральдичні знаки — тризуб і герб Київського магістрату часів Великого князівства Литовського у вигляді арбалету. Так тризуб став популярним символом і зрештою перетворився на малий герб УНР. З 22 січня 1919 року Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Леонід К. В справі герба України. — Київ : Видавництво „Шлях“, 1918. — 8 с.
- Все про світ. Країни. Прапори. Герби: енциклопедичний довідник / [відповідальний за випуск М. Ілляш]. — К. : Школа, 2001. — 622 с. ISBN 966-7657-79-5.
- Ґречило А. Українська територіальна геральдика. — Львів, 2010. — 280 с. (ISBN 978-966-02-5259-2)
- Гай-Нижник П. П. З історії створення державного герба та печатки Української держави Павла Скоропадського // Архіви України. — № 6, 2001
- Ґречило А. Становлення українських національно-державних символів у 1917—1920 роках // Записки наукового товариства ім. Шевченка. — Львів, 2006. — Т. CCLII. — С. 114—142.
Джерела[ред. | ред. код]
- https://www.epochtimes.com.ua/ru/life/art/georgiy-narbut-khudozhnik-ukrainskikh-kupyur-i-gerbov-107155.html [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Білокінь С. Перспективи дослідження мистецької спадщини Георгія Нарбута // Образотворче мистецтво. — 1986. — № 3.
- Лукомский В. К. Малороссийский гербовник / В. К. Лукомский, В. Л. Модзалевский ; с рис. Е. Нарбута. — СПб. :Изд. Чернигов. дворянства 1914.(рос.)
- Ґречило А. Тризуб став гербом України 22 березня 1918-го // Газета по-українськи. 20.03.2008
Посилання[ред. | ред. код]
- Ю. К. Савчук. Великий Державний Герб України [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 466. — ISBN 966-00-0734-5.
- Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого [Архівовано 19 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Ужгород 1934
- Українське геральдичне товариство [Архівовано 7 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Герв.бел.ру. Історія герба України (рос.)
- Дмитрієнко М., Савчук Ю. Великий герб Нашої держави