Прудніков Віктор Олексійович

Прудніков Віктор Олексійович
Народився	4 лютого 1939(1939-02-04) Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Помер	3 січня 2015(2015-01-03) (75 років) Москва, Росія
Поховання	Федеральне військове меморіальне кладовищеd
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Військове звання	генерал армії
Партія	КПРС
Нагороди

Віктор Олексійович Прудніков (4 лютого 1939(19390204), місто Ростов-на-Дону, тепер Ростовської області, Російська Федерація — 3 січня 2015, Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал армії, головнокомандувач військ Протиповітряної оборони СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член Ревізійної комісії КПУ в 1986—1990 роках. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.

Біографія

Народився в багатодітній родині. У 1953—1956 роках — курсант Ростовської спеціальної школи Військово-повітряних сил (ВПС) СРСР.

У Радянській армії з 1956 року. У 1959 році закінчив Армавірське військове авіаційне училище льотчиків протиповітряної оборони (ППО) СРСР.

У 1959—1960 роках — льотчик-інструктор, з 1960 року — старший льотчик-інструктор навчального винищувального полку Армавірського військового авіаційного училища льотчиків ППО СРСР.

Член КПРС з 1960 року.

У 1967 році закінчив Військово-повітряну академію.

З 1967 року — заступник командира — штурман ескадрильї, з 1968 року — командир ескадрильї. З 1970 року — заступник командира по льотній підготовці, а з лютого 1971 року — командир винищувального авіаційного полку ППО. Багато років служив в Сибіру і на Далекому Сході РРФСР.

З липня 1973 року — заступник командира, з січня 1975 року — командир винищувальної авіаційної дивізії ППО. У січні 1978 — січні 1979 року — 1-й заступник командувача 11-ї окремої армії ППО СРСР.

У 1981 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова.

У 1981—1983 роках — 1-й заступник командувача 8-ї окремої армії ППО Київського військового округу.

У серпні 1983 — серпні 1989 року — командувач 8-ї окремої армії Протиповітряної оборони (ППО) — заступник командувача військ Київського військового округу з ППО.

У серпні 1989 — вересні 1991 року — командувач військ Московського округу ППО.

З вересня 1991 року — Головнокомандувач Військ ППО — заступник Міністра оборони СРСР. З лютого 1992 року — Головнокомандувач Військ ППО Об'єднаних Збройних Сил держав-учасниць Співдружності незалежних держав (СНД).

У серпні 1992 — грудні 1997 року — Головнокомандувач військ ППО Російської Федерації й одночасно — голова координаційного комітету держав — учасниць СНД з питань ППО.

У грудні 1997 — червні 2001 року — начальник Штабу по координації військової співпраці держав-учасниць СНД.

З лютого 2004 року — у відставці. Проживав у Москві.

Звання

• Генерал-лейтенант авіації
• Генерал-полковник авіації
• Генерал армії (1996)

Нагороди

• Орден Червоної Зірки
• Орден Червоного Прапора
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ст.
• Російський орден «За військові заслуги» (1996)
• Медалі
• Лауреат Державної премії Російської Федерації (1995)
• Заслужений військовий льотчик Російської Федерації (1995)

Література

• Депутати Верховної Ради УРСР. 11-те скликання — 1985 р.

Посилання

• [1]