Псалом 146

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Псалом 146 (у масоретській нумерації — 147) — 146-й псалом Книги псалмів у грецькому перекладі Біблії «Септуаґінті» та в її латинському перекладі «Вульгаті». Латинською мовою псалом 147 відомий як «Laudate Dominum quoniam bonum psalmus».[1] У масоретській нумерації цей псалом є частиною 147 псалому, до якого також входить псалом 146 з грецького і латинського перекладів.

Система альтернативної нумерації[ред. | ред. код]

У грецькій версії Біблії «Септуаґінті» та латинській — «Вульгаті» до 8 псалому дотримуються системи нумерації псалмів, які використовуються в єврейській Біблії та Біблії короля Якова, після чого кілька псалмів об'єднують і розділяють у інший спосіб. У масоретській нумерації псалом 147 – останній, який ділиться на дві частини, і пронумерований як псалом 146 і псалом 147. Псалом 146 у «Септуаґінтаі» та «Вульгаті» складається з віршів 1–11 цього псалому 147, тоді як псалом 147 – з віршів 12–20.[2][3]

Текст[ред. | ред. код]

Вірш Гебрейська мова[4] Давньогрецька мова (Септуаґінта)[5] Латинська мова (Вульгата)[6] Українська мова (Переклад Хоменка)[7]
1 הַ֥לְלוּיָ֨הּ | כִּי־ט֖וֹב זַמְּרָ֣ה אֱלֹהֵ֑ינוּ כִּֽי־נָ֜עִ֗ים נָאוָ֥ה תְהִלָּֽה Αλληλουια· Αγγαιου καὶ Ζαχαριου. Αἰνεῖτε τὸν κύριον, ὅτι ἀγαθὸν ψαλμός· τῷ θεῷ ἡμῶν ἡδυνθείη αἴνεσις. Alleluja. [Laudate Dominum, quoniam bonus est psalmus; Deo nostro sit jucunda, decoraque laudatio. Хваліте Господа, бо добрий! Співайте Богу нашому, бо милий! Хвала бо йому подобає.
2 בֹּנֵ֣ה יְרֽוּשָׁלִַ֣ם יְהֹוָ֑ה נִדְחֵ֖י יִשְׂרָאֵ֣ל יְכַנֵּֽס οἰκοδομῶν Ιερουσαλημ ὁ κύριος καὶ τὰς διασπορὰς τοῦ Ισραηλ ἐπισυνάξει, Ædificans Jerusalem Dominus, dispersiones Israëlis congregabit: Господь Єрусалим будує, розсіяних Ізраїля збирає.
3 הָ֣רוֹפֵא לִשְׁב֣וּרֵי לֵ֑ב וּ֜מְחַבֵּ֗שׁ לְעַצְּבוֹתָֽם ὁ ἰώμενος τοὺς συντετριμμένους τὴν καρδίαν καὶ δεσμεύων τὰ συντρίμματα αὐτῶν, qui sanat contritos corde, et alligat contritiones eorum; Розбитих серцем він ізціляє і перев'язує їх рани.
4 מוֹנֶ֣ה מִ֖סְפָּר לַכּֽוֹכָבִ֑ים לְ֜כֻלָּ֗ם שֵׁמ֥וֹת יִקְרָֽא ὁ ἀριθμῶν πλήθη ἄστρων, καὶ πᾶσιν αὐτοῖς ὀνόματα καλῶν. qui numerat multitudinem stellarum, et omnibus eis nomina vocat. Він число зір лічить і кожну пойменно називає.
5 גָּד֣וֹל אֲדוֹנֵ֣ינוּ וְרַב־כֹּ֑חַ לִ֜תְבֽוּנָת֗וֹ אֵ֣ין מִסְפָּֽר μέγας ὁ κύριος ἡμῶν, καὶ μεγάλη ἡ ἰσχὺς αὐτοῦ, καὶ τῆς συνέσεως αὐτοῦ οὐκ ἔστιν ἀριθμός. Magnus Dominus noster, et magna virtus ejus, et sapientiæ ejus non est numerus. Великий наш Господь, велика його сила, і розумові його немає міри.
6 מְעוֹדֵ֣ד עֲנָוִ֣ים יְהֹוָ֑ה מַשְׁפִּ֖יל רְשָׁעִ֣ים עֲדֵי־אָֽרֶץ ἀναλαμβάνων πραεῖς ὁ κύριος, ταπεινῶν δὲ ἁμαρτωλοὺς ἕως τῆς γῆς. Suscipiens mansuetos Dominus; humilians autem peccatores usque ad terram. Господь принижених підносить, а нечестивих понижує додолу.
7 עֱנ֣וּ לַֽיהֹוָ֣ה בְּתוֹדָ֑ה זַמְּר֖וּ לֵֽאלֹהֵ֣ינוּ בְכִנּֽוֹר ἐξάρξατε τῷ κυρίῳ ἐν ἐξομολογήσει, ψάλατε τῷ θεῷ ἡμῶν ἐν κιθάρᾳ, Præcinite Domino in confessione; psallite Deo nostro in cithara. Співайте Господеві на подяку, хваліте Бога нашого на гарфі.
8 הַֽמְכַסֶּ֬ה שָׁמַ֨יִם | בְּעָבִ֗ים הַמֵּכִ֣ין לָאָ֣רֶץ מָטָ֑ר הַמַּצְמִ֖יחַ הָרִ֣ים חָצִֽיר τῷ περιβάλλοντι τὸν οὐρανὸν ἐν νεφέλαις, τῷ ἑτοιμάζοντι τῇ γῇ ὑετόν, τῷ ἐξανατέλλοντι ἐν ὄρεσι χόρτον [καὶ χλόην τῇ δουλείᾳ τῶν ἀνθρώπων,] Qui operit cælum nubibus, et parat terræ pluviam; qui producit in montibus fœnum, et herbam servituti hominum; Він хмарами вкриває небо, готує дощ на землю, ростить траву на горах.
9 נוֹתֵ֣ן לִבְהֵמָ֣ה לַחְמָ֑הּ לִבְנֵ֥י עֹ֜רֵ֗ב אֲשֶׁ֣ר יִקְרָֽאוּ διδόντι τοῖς κτήνεσι τροφὴν αὐτῶν καὶ τοῖς νεοσσοῖς τῶν κοράκων τοῖς ἐπικαλουμένοις αὐτόν. qui dat jumentis escam ipsorum, et pullis corvorum invocantibus eum. Дає для скоту поживу і воронятам, що квилять.
10 לֹ֚א בִגְבוּרַ֣ת הַסּ֣וּס יֶחְפָּ֑ץ לֹֽא־בְשׁוֹקֵ֖י הָאִ֣ישׁ יִרְצֶֽה οὐκ ἐν τῇ δυναστείᾳ τοῦ ἵππου θελήσει οὐδὲ ἐν ταῖς κνήμαις τοῦ ἀνδρὸς εὐδοκεῖ· Non in fortitudine equi voluntatem habebit, nec in tibiis viri beneplacitum erit ei. Він милується не силою коня і не ноги мужа йому довподоби, —
11 רוֹצֶ֣ה יְ֖הֹוָה אֶת־יְרֵאָ֑יו אֶת־הַֽמְיַֽחֲלִ֥ים לְחַסְדּֽוֹ εὐδοκεῖ κύριος ἐν τοῖς φοβουμένοις αὐτὸν καὶ ἐν τοῖς ἐλπίζουσιν ἐπὶ τὸ ἔλεος αὐτοῦ. Beneplacitum est Domino super timentes eum, et in eis qui sperant super misericordia ejus.] Господь любить тих, що його бояться, що його милости чекають.

Використання[ред. | ред. код]

Юдаїзм[ред. | ред. код]

Псалом 147 читають під час щоденних ранкових молитов.[8][9] Також його читають як псалом дня на Сімахт Тора.[8]

Католицька церква[ред. | ред. код]

З середніх віків цей псалом читали і свівали на вечірній відповідно до Статуту святого Бенедикта Нурсійського. У Літургій годин псалом 147 читається у римському обряді на лаудах по четвергах четвертого тижня.

Під час меси псалом 147 співають або читають у п'яту неділю звичайного року В та в першу суботу Адвенту дворічного циклу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Parallel Latin/English Psalter / Psalmus 146 (147). medievalist.net. 2 травня 2019.
  2. Hastings, 2004, с. 885.
  3. Hudson, 2010, с. 335.
  4. Psalms 111 / Hebrew - English Bible / Mechon-Mamre. www.mechon-mamre.org. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 7 січня 2020.
  5. ΨΑΛΜΟΙ 145. www.bibelwissenschaft.de. Процитовано 26 жовтня 2022.
  6. Vulgate: Psalms: Psalms Chapter 146. www.sacred-texts.com. Процитовано 26 жовтня 2022.
  7. Святе Письмо онлайн - Knyha Site. web.archive.org. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2019.
  8. а б Brauner, Reuven (2013). Shimush Pesukim: Comprehensive Index to Liturgical and Ceremonial Uses of Biblical Verses and Passages (PDF) (вид. 2nd). с. 51.
  9. Scherman, 2003, с. 70.

Посилання[ред. | ред. код]