Пташиний послід
Пташиний послід — продукт життєдіяльності птахів, виділяється з клоаки в момент дефекації. Цінне сильнодіюче добриво. Зазвичай як добриво використовується послід курей, качок, голубів та гусок. Максимально ефективним добривом є голубиний послід[1][2].
Склад[ред. | ред. код]
| Склад пташиного посліду | Вміст, % |
|---|---|
| Вода | 56,6 |
| Органічні речовини | 25 |
| Азот, N | 1,6 |
| Фосфор, (у перерахунку на P2O5) | 1,5 |
| Калій, (у перерахунку на K2O) | 0,8—1 |
| Кальцій, (у перерахунку на CaO) | 2,4 |
Послід голубів, які поселяються в підприємствах пов'язаних з машинобудуванням потрапляє в механізми і відкриті двигуни. Послід синантропних видів птахів покриває опорні конструкції мостів, веж, будівель, трубопроводів, викликає їхню посилену корозію та руйнування. Також від пташиного посліду страждають історичні пам'ятки[3]
Захист птахів[ред. | ред. код]
Пташиний послід часто становить небезпеку для самих птахів на ЛЕП, унаслідок замикання тарільчатих ізоляторів, що обумовлює встановлення протипташиних шипів, ізоляцію ділянок можливого перекриття та встановлення електрорепелентного захисту.
Застосування[ред. | ред. код]
Пташиний послід за своїм поживними якостями перевершує гній, а по швидкості дії не поступається мінеральним добривам. Пташиний послід швидко втрачає свої цінні речовини, особливо азот. За 1,5—2 місяці зберігання в купах з посліду випаровується більше половини азоту. При швидкому висушуванні або компостуванні втрати азоту можна скоротити. При термічному зневодненні в сушильних установках відбувається знезараження від небажаної мікрофлори (збудників хвороб) і яєць гельмінтів, втрачається схожість насіння бур'янистих рослин. При цьому з 300 кг сирого посліду виходить приблизно 100 кг концентрованого органічного добрива[4].
Також, поширене компостування пташиного посліду з торфом. Бурти, в яких проводиться компостування, рекомендують робити не менше 4 метрів ширини і 2,5—3 метрів висоти, довжина може бути довільною, але мінімальна маса бурту — 200 тонн. При дотриманні цих вимог через 7-12 днів температура всередині бурту піднімається до 60°С. Через 3-4 тижні роблять перелопачування. Через 1-2 місяці отриманий компост можна використовувати як добриво. Компост можна поліпшити, додаючи в нього фосфорні добрива. Для компостування посліду застосовують не тільки торф, але і інші вологопоглинаючі матеріали. Це може бути солома, подрібнені стебла кукурудзи, тирса, подрібнена деревна кора, лігнін, тверді побутові відходи, подрібнена дернина, а також ґрунт та деякі глини (цеоліти і бентоніти). З землею послід компостують у співвідношенні 1:3 або 1:4[4].
Забруднення навколишнього[ред. | ред. код]
Відмінною особливістю екологічних правопорушень птахівничих господарств, пов'язаних із забрудненням навколишнього природного середовища, є, як правило, значні обсяги посліду, які щодобово надходять із зон вирощування і утримання птиці. Несанкціоновані звалища і місця зберігання — реальні свідоцтва освіти джерел екологічного неблагополуччя для найближчих поселень, флори і фауни прилеглих територій[5].
Наслідки цих дій при виробництві м'ясної продукції протягом тривалого часу важко усунути. До того ж, вони скорочують доходи птахофабрик через штрафні санкції, а також через шкідливий вплив забруднення на технологію виробництва основної продукції (яєць або м'яса)[5].
Безсистемне зберігання посліду на багато років виводить з господарського обороту орні землі; зливання рідкого посліду на рельєф ґрунту становить серйозну екологічну небезпеку для прилеглих водойм; використання заглиблених накопичувачів для посліду призводить до утворення «послідних озер» без ознак життя флори і фауни[6].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Голубиный помет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Сааков С. Г. Оранжерейные и комнатные растения и уход за ними. Наука, 1985
- ↑ Ильичев В.Д. Управління поведінкою птахів. Біоаккустіческіе репеленти і стимулятори. ras.ru. Російська академія наук.
- ↑ а б Безуглова О. С. Помет. Удобрения и стимуляторы роста. Процитовано 22 лютого 2015.
- ↑ а б Лысенко В. П. Экономическая оценка экологического ущерба от загрязнения птичьим помётом // Птицеводство. — М., 2010. — № 12. — С. 45-47.
- ↑ Лысенко В. П. Проблема переработки помета на птицефабриках – с чего начинать ее решение?. Портал промышленного птицеводства. Процитовано 16 грудня 2016.