Пустовіт Любов Омелянівна
| Пустовіт Любов Омелянівна | |
|---|---|
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | Доктор філологічних наук |
Пустовіт Любов Омелянівна (1949–1999) — український мовознавець, доктор філологічних наук (1993), професор (1997). За короткий 50-річний період життєвого шляху Любов Пустовіт стала відомим і авторитетним українським мовознавцем, доктором філологічних наук, професором.
Діяльність[ред. | ред. код]
Свою наукову діяльність Любов Пустовіт присвятила розвиткові української стилістики, лексикографії, лексикології. У 1973 році закінчила Державний університет імені Т.Шевченка. У 1978 році захистила кандидатську дисертацію “Лексико-семантична структура метафори (на матеріалі сучасної української поезії)”, а в 1993 – докторську дисертацію на тему “Словник української поезії другої половини XX століття (семантико-функціональний аспект)”, на матеріалі якої і підготовлено монографію.
Любов Пустовіт справедливо називають піонером у дослідженні образних засобів сучасної поетичної мови, першопрохідцем у галузі української лінгвостилістики, послідовним прибічником культури мови та соціолінгвістики. Вона опублікувала 70 наукових праць, була невтомним керівником і сумлінним автором проекту “Бібліотека державного службовця”. За її життя вийшло 5 книг цієї серії, зокрема “Новий російсько-український словник-довідник”, “Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери”, “Універсальний довідник-практикум з ділових паперів”, “Словник епітетів української мови” та інші. Їй належить ініціатива та авторство програми з соціолінгвістики для вишів України. Вона підготувала 10 кандидатів і 2 доктори наук, була членом спеціалізованих учених рад для захисту дисертацій на здобуття ступеня доктора філологічних наук при Інституті української мови НАН України, Інституті мовознавства імені О.О. Потебні НАН України та Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, головою державних екзаменаційної комісій у Сімферополі, Дрогобичі, Львові, Тернополі, Донецьку, офіційним опонентом на численних захистах кандидатських і докторських дисертацій. Брала активну участь в суспільно-політичному житті.[1]
Праці[ред. | ред. код]
Співавтор монографії «Семантична структура і функціонування лексики української літературної мови» (1993)
Співавтор словників:
- «Новий російсько-український словник-довідник» (1996);
- «Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери» (1998);
- «Словник епітетів української мови» (1998);
- «Універсальний довідник-практикум з ділових паперів» (1999);
- «Словник іншомовних слів та термінологічних словосполучень» (2000).[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://litforum.com.ua/index.php?a=2399&print
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 3 квітня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)