Пушкар Микола Сидорович
| Микола Сидорович Пушкар | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
3 серпня 1930 Шолохове | |||
| Помер | 21 липня 1995 (64 роки) | |||
| Місце проживання | Харків | |||
| Країна |
 СРСР →  Україна | |||
| Діяльність | науковець | |||
| Alma mater | Дніпропетровський медичний інститут | |||
| Галузь | кріобіологія | |||
| Заклад | Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України | |||
| Членство | НАН України | |||
| Нагороди |
| |||
Мико́ла Си́дорович Пушка́р (* 3 серпня 1930, село Шолохове, нині Нікопольського району Дніпропетровської області — † 21 липня 1995) — український кріобіолог. Член-кореспондент АН УРСР (обрано 29 березня 1978 року).[1]
Біографія[ред. | ред. код]
Микола Сидорович Пушкар народився 3 серпня 1930 року в селі Шолохове, нині Нікопольського району Дніпропетровської області.
1954 року закінчив Дніпропетровський медичний інститут.
Проректор (від 1968 року), ректор (1971) Українського інституту вдосконалення лікарів.
Від 1972 року — директор Інституту проблем кріобіології і кріомедицини АН УРСР (нині НАН України).[1]
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Наукові праці Миколи Пушкаря присвячено дослідженню дії низьких і наднизьких температур на біоматеріали, теорії та клінічній практиці кріоконсервування та трансплантації біоматеріалів.
Під його керівництвом було розроблено методи консервування кісткового мозку, тканини щитоподібної залози, лейко- і лімфоконцентрату периферійної крові людини, а також методи лікування з використанням цих біологічних об'єктів.
М. С. Пушкар керував важливими фундаментальними дослідженнями, спрямованими на вивчення механізмів кріопошкодження і кріозахисту клітинних структур, а також чисельними прикладними розробками, був ініціатором створення оригінальної апаратури для низькотемпературного консервування.
Відзнаки[ред. | ред. код]
Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора та орденом «Знак Пошани».
- 1978 — Державна премія СРСР.
- 1980 — премія імені Олександра Богомольця АН УРСР.
Література[ред. | ред. код]
- Білоус А. М. Пушкар Микола Сидорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 202.
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Пушкар Микола Сидорович. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 3 серпня
- Народились 1930
- Померли 21 липня
- Померли 1995
- Члени Національної академії наук України
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Лауреати Державної премії СРСР
- Українські кріобіологи
- Члени-кореспонденти НАН України
- Уродженці Нікопольського району
- Випускники Дніпровського державного медичного університету
- Ректори вишів Києва
- Науковці Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України