Пушкінська (станція метро, Мінськ)
Координати: 53°54′34″ пн. ш. 27°29′43″ сх. д. / 53.90944° пн. ш. 27.49528° сх. д.
| Пушкінська | |
|---|---|
 | |
| Загальні дані | |
| Тип | Колонна трипрогінна мілкого закладення |
| Проєктна назва | Проспект Пушкіна[1] |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Дата відкриття | 3 липня 1995 |
| Архітектор(и) | І. Єсьман, І. Камишан |
| Пересадка на |
А: 49, 50с, 62э, 107, 124, 130, 163; Тб: 4, 10, 13, 33, 38, 39, 44, 47, 55, 77 |
| Виходи до | вул. Притицького, пр. Пушкіна |
| Код станції | 220 |
 | |
Пу́шкінська (біл. Пу́шкінская) — станція Автозаводської лінії Мінського метрополітену, розташована між станціями Молодіжна та Спортивна. Відкрита 3 липня 1995 року в складі другої черги Автозаводської лінії. До 7 листопада 2005 року була кінцевою.
Конструкція станції[ред. | ред. код]
Колонна трипрогінна мілкого закладення з однією острівною прямою платформою.
Колійний розвиток[ред. | ред. код]
Станція з колійним розвитком - 6-стрілочні оборотні тупики з боку станції «Спортивна».
Оздоблення[ред. | ред. код]
Авторів, архітекторів і художників станції «Пушкінська» (над нею працювали І. Есьман, І. Камишан і Е. Харкова) надихнули пушкінські часи, і вони вирішили, що станція має асоціюватися із золотою добою російської літератури.
Тоді в моді були арки і склепіння. Саме вони і лягли в основу композиційно-художнього рішення «Пушкінської». Несучі перекриття ригелі спираються на два ряди колон, за формою представляють витягнутий напівеліпс. Перспектива візуально підсилює кривизну цих конструкцій. Аналогічне рішення отримали і плити перекриттів. Їх ритм підкреслюють пружні лінії розділових швів.
Світло має підкреслювати і підсилювати архітектурні форми, допомагаючи глибині розкриття основної теми. Лампи денного освітлення приховані від очей пасажирів. Світильники розташовані протягом всієї станції вгорі ригелів, що допомагає створити ефект легкості, особливої легкості вигнутої стелі. А світлові елементи вгорі колон дають уявлення бального залу. Вони урочисто вінчають тему і є її заключним акордом.
Що стосується колірної гамми, то стеля і велика частина стін оформлені в білих відтінках, колони частково мармурові бежеві зі специфічними переливами. На станції відчувається просторість, загальна обстановка трохи урочиста.
Виходи[ред. | ред. код]
Виходи зі станції ведуть до вул. Притицького, просп. Пушкіна, готелю «Орбіта», кінотеатру «Аврора» та Раківського ринку.
Пересадки[ред. | ред. код]
Події[ред. | ред. код]
10 серпня 2020 року під час протестів у Білорусі неподалік від станції загинув протестувальник Олександр Тарайковський. Це була перша жертва протистояння з силовиками.[2]
Фотогалерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пушкінська — Мінське метро. Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 29 лютого 2012.
- ↑ У Білорусі посли країн ЄС поклали квіти на місце, де загинув учасник протестів
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: станція Пушкінська
- Мінське метро: Пушкінська [Архівовано 27 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Спортивна | Автозаводська лінія | Молодіжна | ||