Пушкін Кирило Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пушкін Кирило Павлович
 Лейтенант
Кирило Пушкін в Оріхово-Василівці на бойових позиціях, 2023
Загальна інформація
Народження 11 листопада 1996(1996-11-11)
Харків, Україна
Смерть 2 березня 2023(2023-03-02) (26 років)
Оріхово-Василівка, Соледарська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
(множинні осколкові поранення, несумісні з життям, від танкового снаряду)
Поховання Міське кладовище № 18 (Харків)d
Національність українець
Alma Mater Харківський національний автомобільно-дорожній університет
Псевдо «Поет»
Військова служба
Роки служби 2022—2023
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Сухопутні війська
Формування
Війни / битви
Командування
01.09.2022—02.03.2023 Командир 2-го взводу, 206 батальйону у складі 241 бригади Територіальної оборони
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

Кири́ло Па́влович Пу́шкін (позивний «Поет»; 11 листопада 1996, Харків — 2 березня 2023, Оріхово-Василівка) — український доброволець, лейтенант, командир 2-го взводу 206 батальйону у складі 241 бригади територіальної оборони Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар Ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2023, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 11 листопада 1996 року у місті Харків у родині Вікторії та Павла Пушкіних. Прадіди Кирила воювали у другій світовій війні[джерело?].

Протягом 2016—2018 років, навчався у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті та здобув диплом спеціаліста, за спеціальністю будівництво та архітектура. Одночасно навчався на військовій кафедрі, де одержав військове звання молодшого лейтенанта запасу.

Був вірянином Української православної церкви[джерело?].

Повномасштабне вторгнення[ред. | ред. код]

Російське вторгнення Кирило зустрів удома, у місті Харків[1].

У серпні пройшов вишкіл із підготовки офіцерів в Одеській військовій академії за спеціальністю бойове застосування наземних підрозділів військової розвідки та приєднався до 206 батальйону у складі 241 бригади територіальної оборони Збройних сил України.

Брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією Росії проти України н.п. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, н.п. Благодатне, н.п. Залізнянське, н.п. Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області.

2 березня 2023 року Кирило Пушкін загинув у битві за Бахмут від множинних осколкових поранень, несумісних з життям, внаслідок обстрілів ворожої артилерії і танків[2].

Похований 7 березня 2023 року на Алеї Слави 18 кладовища у Харкові[3]. Віддати останню честь прийшли друзі, колеги, вихователі, родичі та побратими.

2 березня 2024 р. на гімназії №111 у Салтівському районі Харкова, де навчався військовий у 2010-2012 рр., встановили пам’ятну дошку.[1]

Нагороди[ред. | ред. код]

Військові звання[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Топоніми[ред. | ред. код]

Відкриття меморіальної дошки пам'яті Пушкіна Кирила

У місті Харків 02 березня 2024 року, у Харківській гімназії №111 (Салтівський район) відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику України Кирилу Пушкіну.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Зустрів війну у рідному місті.
  2. Загинув Кирило Пушкін - "Поет". Лейтенант.
  3. Niccolo Celesti (7 березня 2023). Reportage Ucraina. Il dolore straziante dei funerali (італ.). LaVerita.
  4. Наказ Президента України.
  5. Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 12 березня 2024.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]