Пшепюрський Андрій
Андрій Пшепюрський | |||
---|---|---|---|
капелан | |||
Загальна інформація | |||
Народження |
10 грудня 1874 Яворів | ||
Смерть |
1945 с. Старява, Мостиський район, Львівська область | ||
Військова служба | |||
Приналежність | ЗУНР | ||
Війни / битви | Перша світова війна | ||
Командування | |||
Перший духівник УСС | |||
Нагороди та відзнаки | |||
|
Андрій Пшепюрський (10 грудня 1874, Яворів — 1945, Старява, Мостиський район, Львівська область) — священник УГКЦ, капелан Українських січових стрільців (УСС).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1874 року в м. Яворові. Навчався у Львові й Перемишлі. Був парохом села Карнавка поблизу Перемишля.
З грудня 1914 р. до 1918 р. — полевий (фронтовий) духовник (капелан) УСС. Відзначений золотим «Хрестом Заслуг», срібною медаллю хоробрості[1][2]. У 1918 р. через хворобу отримав відпустку й до військового капеланства вже не повернувся.
З 1925 р. займався душпастирською діяльністю у с. Старява, був радником Єпископської Консисторії в Перемишлі.
Організатор УНДО, членом його Центрального Комітету.
Помер у 1945 р. в селі Старява.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений Хрестом «За цивільні заслуги». Патріарх УГКЦ Святослав 18 серпня передав Національному музею історії України у Другій світовій війні його нагороду.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Коханчук Р., «Душпастирська опіка греко-католиків у часи Першої світової війни» / Р. Коханчук // Департамент Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України [Електронний ресурс] — Режим доступу до ресурсу: http://www.kapelanstvo.org.ua/psv/ [Архівовано 27 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Великий Р., Лозинський А., «Становлення інституту українського військового душпастирства у збройних силах Австро-Угорської імперії» / Р. Великий, А. Лозинський // «Богословсько-філософські пошуки людини в історичному контексті: український вектор». Зб. матеріалів Других Християнських постових читань. — Львів : ЛПБА УПЦ КП, 2014. — С. 204—210.
- ↑ Патріарх УГКЦ передасть музею «Золотий хрест заслуг» духівника Легіону Українських січових стрільців. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Іванець Іван, Софронів-Левицький Василь, Гнаткевич Богдан, Лепкий Лев, Німчук Іван, Пастернак Северин, «Українські Січові Стрільці 1914—1920», Накладом ювілейного комітету, м. Львів, 1935 р., стор. 35.
- Липовецький Святослав. Обличчя звитяги (стрілецькі світлини). — Львів: Видавнича компанія «АРС», 2012. — 96 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Священнослужителі пластуни спочилі
- Хом'як М. Січовик у священичій рясі [Архівовано 5 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Локальна історія, 30 серпня 2021
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |