Пєгов Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пєгов Григорій Іванович
Народження 28 березня 1919(1919-03-28)
село Привільне, Баштанський район, Миколаївська область
Смерть невідомо
Одеса, Україна
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  танкові війська
Освіта Сталінградське військове танкове училище
Партія КПРС
Звання старший лейтенант
Формування 29-й танковий корпус
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Пє́гов Григо́рій Іва́нович (28 березня 1919, с. Привільне, Баштанський район, Миколаївська область — ?) — учасник Другої світової війни, командир взводу, молодший лейтенант, Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 28 березня 1919 року в селі Привільне Баштанського району Миколаївської області в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1944 року.

Закінчив 7 класів. Працював трактористом.

У лавах РСЧА з 1939 року. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. У 1943 році закінчив Сталінградське танкове училище.

Особливо командир танкового взводу 31-ї танкової бригади 29-го танкового корпусу 5-ї гвардійської танкової армії 1-го Прибалтійського фронту молодший лейтенант Г. І. Пєгов відзначився 10 жовтня 1944 року. Одним з перших у батальйоні він з боєм прорвався до узбережжя Балтійського моря поблизу населеного пункту Каролінінкай Кретингського району Литви й забезпечив успішний вихід туди головних сил бригади.

У 1946 році вийшов у запас. Мешкав у Одесі. У 1948 році закінчив Одеську радпартшколу. Працював диспетчером кабельного заводу.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року молодшому лейтенанту Пєгову Григорію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8587).

Також нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бундюков А., Кравченко М. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса : Маяк, 1982. — С. 214-216. — 312 с. (рос.).
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв : МДГУ ім. Петра Могили, 2005. — 416 с. — ISBN 966-336-033-Х..

Посилання[ред. | ред. код]