Півень Олександр Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Півень Олександр Юхимович
Народився 16 червня 1872(1872-06-16)
Павлівська, Єйський відділ, Кубанська область, Російська імперія
Помер 7 квітня 1962(1962-04-07) (89 років)
Дармштадт, Гессен, ФРН
Місце проживання Павлівська
Лемнос
Югославія
Дармштадт
Діяльність фольклорист

Півень Олександр Юхимович (16.06.1872—07.04.1962) — збирач і видавець українського фольклору на Кубані, етнограф, поет, прозаїк, драматург. Народився в станиці Павлівська (нині станиця Краснодарського краю, РФ) в сім'ї псаломника. Навчався в станичній школі, а згодом — у Єкатеринодарському духовному училищі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Працював писарем у різних станицях, 2 роки отаманував у станиці Павлівська. Допомагав відомому етнографу М. Дикаріву збирати етнографічний матеріал, а після його смерті продовжив цю роботу самостійно. Починаючи з 1904, Півень опублікував українською мовою збірки кубанського фольклору «Сім кіп брехеньок», «Торбина сміху та мішок реготу», «Чорноморські витребеньки, або три мішки гречаної вовни», «Козацькі жарти та сміхи усім людям для втіхи», «Козацькі розваги», «Збираниці повний міх на забаву та на сміх» та ін. у вид-вах Києва, Москви, Харкова. До збірок входили твори Т.Шевченка, М.Вороного, Я.Жарка та ін. укр. літераторів. Частина збірок становила зібрання укр. пісень.

У березні 1920 Півень емігрував на о-в Лемнос (Греція), а 1921 — в Югославію. Співпрацював у журналах «Казачьи думы», «Вольная Кубань», «Путь казачества», «Вольное казачество». Наприкінці 1930-х рр. поселився в Німеччині, жив у будинку престарілих. Цілком присвятив себе філософії та релігії, іноді публікував свої твори в козацьких виданнях: «Кубанський край» (Канада), «Козаче життя» (США) та ін.

Діти Олександра Півня залишилися у СРСР и здебільшого були репресовані[1].

В останні роки життя систематизував усе написане в рукописному 2-томнику «Кубанський кобзар».

Помер у Дармштадті (Німеччина).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]